Де в Тернополі зуміли розгадати «Таїну Лесиного серця»?

28.02.2019 15:43   Джерело: TeNews
Опубліковано : Валентина Семеняк

"Таїну Лесиного серця" розгадали студенти ТНЕУ - написала в себе на сторінці тернопільська письменниця Марія Баліцька і цією фразою заінтригувала багато читачів. Власне, про що йдеться у написаному? Знову (вже вкотре!) відбулася презентація "СловоСвіту" Марії Баліцької - студії філософських літературних читань. Чому пишу знову презентація? Наберіться терпіння...

А все тому, що кожна така зустріч відбувається як вперше, в особливий спосіб і на піднесеній сердечній ноті. Ось і цього разу у переддень весни, в день народження великої української поетеси Лесі Українки, відбулося поетичне "занурення" у морські глибини Лесиної творчості. Вже стало доброю традицією учасникам згаданого Проекту збиратися в останній вівторок місяця у читальній залі бібліотеки ім. Л. Каніщенка ТНЕУ, аби душею і серцем долучитися до світлого і доброго українського Слова. 

"Небеса були прихильні до нас і подарували у вітряно/похмурий день майже дві години тепла - ясним Сонечко освітили/освятили усіх, хто захотів доторкнутися до Лесиної Долі і згадати/пошанувати видатну українку, якій 25 лютого минуло 148 років від дня народження" - ділиться враженнями головний редактор газети "Університетська думка" Марія Баліцька. - Ніжне ймення Леся Лариса Косач придумала сама ще у 13 років, коли вибрала собі псевдонім Українка, беручи приклад зі свого дядька – українського вченого і критика, публіциста, історика, фольклориста Михайла Драгоманова (Українця). Геній української літератури, яка входить до умовної тріади Шевченко-Франко-Українка. 

Поет і перекладач, прозаїк і літературний критик, драматург, публіцист, фольклорист Леся Українка – тендітна жінка великої сили волі і незламного духу – обрала девізом свого життя слова: «Убий – не здамся!»

Залюблена у музику і в пісню, у красу довкілля і в саме життя, – від самого малечку багато працювала і… У 4 роки – читала, у 6 – вишивала, у 9 – написала свій перший вірш «Надія», у 14 років львівський журнал «Зоря» надрукував її вірші «Конвалія» і «Сафо», у 15 років разом із братом Михайлом (Обачним) переклали оповідання Миколи Гоголя «Вечори на хуторі під Диканькою», яке вийшло друком у Львові у 1885 р.

Мабуть, не випадково свою найпершу збірку поезій, яка побачила світ у 1893 році, Леся Українка назвала «На крилах пісень», бо вже наступного року написала вірш "Хотіла б я піснею стати...", який був вперше надрукований у журналі «Зоря», а згодом увійшов до другої збірки поетеси «Думи і мрії», циклу «Мелодії», а через деякий час ліг в основу однойменного романсу, музику до якого написав видатний український композитор Кирило Стеценко.

Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по світі літати,
Щоб вітер розносив луну.

Щоб геть аж під яснії зорі
Полинути співом дзвінким,
Упасти на хвилі прозорі,
Буяти над морем хибким.

Лунали б тоді мої мрії
І щастя моє таємне,
Ясніші, ніж зорі яснії,
Гучніші, ніж море гучне.

Леся Українка знала понад 10 мов, - продовжує розповідати Марія Баліцька, - зокрема українську, німецьку, французьку, польську, англійську, російську, італійську, старогрецьку, латинську… Але, незважаючи на це, Олена Пчілка називала свою дочку малорозвиненою і до 5 класу сама – за своєю програмою – навчала Ларису Косач грамоти.

Благодатним даром для юної поетеси виявилася дружба Косачів із родинами письменника Михайла Старицького і композитора Миколи Лисенка, яка сприяла ранньому розквіту поетичного таланту Лесі Українки, яка привнесла новаторство у літературі: громадянські мотиви, оптимістичне звучання, ритмічні пошуки.

Апогеєм її творчості є драма-феєрія (гімн єднання Людини і Природи) «Лісова пісня», яку Леся Українка написала за 12 днів у 1911 році. І все ж, мабуть, була на те неабияка причина, що Леся Українка зізналася: «Треба було народитися в Єгипті. Найбільша моя помилка, що я виросла у волинських лісах. Проте я не згадую їх з лихом і навіть написала про них драму-феєрію. Дуже люблю казки і могла би придумувати їх мільйони…»

Геніальна Поетеса залишила нащадкам величезну і багату творчу спадщину, серед якої особливе місце належить поезії «Contra spem spero»! (Без надії сподіваюсь)!, у якому виписане кредо життя Лесі Українки:

Я на гору круту крем’яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.

Багато років її життя і творчість досліджував Іван Франко, його праці вийшли друком у 1899 році під назвою «Леся Українка», де хворобливу і тендітну Лесю Франко назвав «єдиним мужчиною в нашому письменстві».

Хоч сама Українка не вважала себе гідною і нігтя Франка. Її, як і Олену Пчілку, мали за надзвичайно сильну жінку. Сильну морально. І думка така була зовсім небезпідставною.

На честь геніальної поетеси названо Астероїд головного поясу, відкритий 28 серпня 1970 року «2616 Lesya»!

Леся Українка не тільки усе своє нетривке життя переймалася долею України і найперше, у циклі "Сім нот", зверталася до України, яка жила у її великому люблячому серці, а й збагатила українську мову словами «Напровесні» і «Промінь».

Студенти Тернопільського національного економічного університету, буквально, по нотах читали Поезії геніальної Лесі Українки («Сім струн» [1890] із збірки «На крилах пісень») і намагалися розгадати таїну її великого люблячого серця. Ось як це виглядало.

Do - ("До тебе, Україно, наша бездольная мати"  прочитав Олександр Євчин – першокурсник ФАЕМ, група ЕОЗ-11).

Re - ("Реве-гуде негодонька, Негодоньки не боюся", прочитала Наталія Кравцова – першокурсниця ФАЕМ, група ГЗ-11).

Mi -  ("Місяць яснесенький, Промінь тихесенький" - Роксолана Вихрист – першокурсниця ФАЕМ, група ГЗ-11).

Fa - ("Фантазіє! ти сило чарівна" - Оксана Середа – третьокурсниця ФАЕМ, група ОПЗ-31).

Sol - ("Соловейковий спів навесні" - Аліна Вінярчук – другокурсниця ФАЕМ, група ГЗ-21).

La - ("Лагідні веснянії ночі зористі!" - Вікторія Корнійчук – другокурсниця ФАЕМ, група ОПЗ -21).

Si - ("Сім струн я торкаю, струна по струні" - Ігор Шевчук – першокурсник ФАЕМ, група ЕОЗ-11).

Своїми думками про Лесю Українку поділився директор бібліотеки ім. Л. Каніщенка ТНЕУ Казимир Возьний. Під час презентації діяла виставка книг великої поетеси, яку організували для присутніх бібліотекарі університету. Серед гостей була присутня директор бібліотеки Тернопільського державного медичного університету ім. І. Горбачевського Олена Проців. Улюблені вірші Лесі Українки прочитали бібліотекарі Алла Панчук – «Відповідь», Анна Гугул – «Конвалія», Галина Фік – «Вечірня година», доцент кафедри менеджменту біоресурсів і природокористування ФАЕМ Ірина Любезна – «Хотіла б я, мов плющ, тебе обняти», журналіст і письменниця Марія Баліцька – «Contra spem spero!», першокурсниця ФАЕМ Аліна Вітенько ГЗ-11 – уривок із драми-феєрії «Лісова пісня»."Таїну Лесиного Серця» розгадала Аліна Вінярчук, за що й отримала в дарунок книгу Марії Баліцької «Загадкова Леді».

- Гарний настрій учасників проекту «ФілософіяЛітературниЧитань, - каже Марія Баліцька  примножився ще й від власноруч виготовлених оберегів – Ангелики із книжечками у руках, які відтепер нагадуватимуть студентам про колективне читання геніальних творів Лесі Українки і, дай Боже, скеровуватимуть юнаків і юнок до читання художньої літератури.

P.S. Учасники проекту «ФілософіяЛітературнихЧитань з Марія Баліцька «СловоСвіт» висловлюють подяку ректору ТНЕУ професору А. І. Крисоватому за подаровану бібліотеці книгу "Леся Українка. Усі твори в одному томі», із якої можна дізнатися більше фактів про життя і творчість геніальної поетеси і сильної духом української жінки та збагатитися духовно.

null

 

null

 

null

 

null

 

null

Фото з архіву бібліотеки


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.
Джерело: TeNews  



Загрузка...