ЕКО-Україна: від землянки до багатоповерхівок

21.01.2019 13:13   Джерело: TeNews
Опубліковано : Новини Тернопілля

Україна – країна з багатими культурними, історичними та екологічними традиціями, переконаний тернопільський бізнесмен та меценат Тарас Демкура.

Понад 22 роки Тарас Володимирович з дружиною Іриною займаються соціально орієнтованим підприємництвом, рекомендаційним маркетингом, заснованим на таких цінностях, як інвестиції в культурну та історичну спадщину, збереження довкілля, здоровий спосіб життя, правильне, збалансоване харчування, створення малого та середнього бізнесу, інвестиції в молодь.

null

«Створивши проект «Життя в стилі ЕКО» та заснувавши етно-галерею «Спадок», вивчаючи давні українські традиції, ми помітили, що українці переважно надавали перевагу правильному та здоровому харчуванню, а їхні оселі були зроблені з екологічних матеріалів. Ще за нашої пам’яті наші пращури готували їжу в пічках, хати та підлогу робили з глини, утепляли хати снопками сіна, одяг виготовляли з коноплі, льону та використовували натуральні барвники», – зазначив Тарас Демкура.

null

Українська хата пройшла довгий час свого розвитку – від приземкуватої землянки до чепурної оселі з білими стінами, вишневими садками, барвистими рушниками на покуті, мальованими коминами і терпким запахом рути-м’яти на долівці. Ці хатини причарували весь світ, зазначається на сайті uaua.world.

Хата – це цілий світ українського селянина, наповнений значущими символами: Долівка зв’язувала його з Матір’ю-Землею, стіни захищали від ворога, дах – від негоди, а сволок – від нечистої сили.

Екологічно безпечні матеріали в українських хатах

Долівка українського житла аж до початку XX століття була переважно глиняною. Збивали її переважно з червоної глини. Щосуботи і перед святами «землю» змащували спеціальним розчином і, коли вона висихала, застеляли пахучим різнотрав’ям: татарським зіллям, м’ятою, чебрецем тощо, тому в оселі завжди стояв приємний запах трав. Для освітлення використовували посвіти, лучинки, світики, які встановлювали навпроти печі.

null

Призьба – зовнішня частина хати як невелике підвищення в її передній частині, не вище фундаменту чи підмурівки або дерев’яної підвалини. Її обмазували червоною глиною, яка символізувала очищувальну силу вогню. До зими на призьбу ставили загату, для утеплення стін, а в теплі пори року використовували в інших корисних цілях: сушили цибулю, часник, мак, різне зілля, виставляли посуд, а в свята або в час відпочинку застеляли домотканними доріжками і збиралися цілою родиною для розмов про життєві та господарські справи. Спільне перебування родини на призьбі – ознака родинної злагоди. Призьбу завжди тримали в чистоті, постійно змащували глиною, дуже часто підводили червоною глиною – утворювалося кругом хати замкнене коло, що не впускало злі сили до середини.

Улітку хату старанно змащували коров’ячим послідом, розведеним водою, а взимку закладали снопами до вікон, аби в хаті було тепло. Якщо в сім’ї жили два або й три покоління, то в хатчині в запічку хтось зі стареньких і жив, і спав. На сволоки клали завжди пахучі трави: васильки, капупер, материнку.

null

Німецький географ Йоган Георг Коль, перебуваючи в Україні 1838 року, писав: «Українці живуть в охайних, завше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе. Господині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять голландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати в Україні виглядають вельми чепурними, немовби свіжовибілене полотно».

Українська хата, як правило, була розміщена до вулиці причілками, тому декоративно оздоблювалися і чола, де часто стріха завершувалася фігурною оздобою у формі кінської голови, вона вважалася оберегом від злих сил. У деяких місцевостях на гребені з обох боків зустрічалося різьблене зображення змії, образ якої символізував вічність, мудрість і життя. Інколи чолові стріхи прикрашалися великими розетами – символом сонця, а також зображення птахів, квітів.

null

Як гарно писав про таку хату Олександр Довженко: «Мені жаль розлучатись з тобою. В тобі так гарно пахло давниною, рутою-м’ятою, любистком, і добра щедра піч твоя пахла стравами, печеним хлібом, сушеними яблуками і сухим насінням, зіллям, корінням. А в сінях пахло макухою, гнилими грушами і хомутом. У твої маленькі вікна так приязно заглядали сонце і соняшник, і всякі інші квіти, і зілля всякі пахучі».

Екостиль життя: від землянки до багатоповерхівок

Як ми бачимо, з давніх часів по всій території України будувались житлові приміщення з екологічно безпечних матеріалів.

null

«Забудовуючи нові міста і села в сучасній Україні, нам потрібно якомога більше приглядатися до пам’яток народної архітектури, нашої культурної спадщини, і вивчати їх, – переконаний Тарас Демкура. – Пізнаючи культуру предків, ми стаємо зрілішими, впевненішими в собі, бо завжди відчуваємо силу могутнього культурного пласту, на якому творимо сьогоднішні цінності».

null

Проект «Життя в стилі ЕКО», який заснувала родина Демкур, популяризує екологічний підхід до стилю життя, який завжди був притаманний українцям. Про те, як можна зробити своє домогосподарство екологічно безпечним, дізнайтеся на сайті.

За інформацією з сайту.


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.
Джерело: TeNews