Олег Ущенко

Олег Ущенко

режисер, письменник, журналіст

Ніч на Андрея - то суцільний рок-н-ролл

12.12.2018 18:23   Джерело: TeNews
Автор : Олег Ущенко

Ви ніколи не запитували себе, чому перед Андреєм завжди падає сніг? Бо він - частина містики нинішньої ночі. Замітає сліди за нечистою силою. Не вірите?

Ніч на Андрея починалася з дня. Дівчата кучкувалися і готуватися до ворожінь. Схвильовано прикидали, які збитки їм можуть зробити і ховали до хати все, що можна перенести. І... старалися потрапити потрібному хлопцеві на очі. Бо та, котрій першій сьогодні зроблять збитки, наступного року вийде заміж. Жінкам не вгодиш.

Тим часом, чорти розв'язували найбільші мішки зі снігом і щедро засипали ним землю, поки не побіліє аби вночі було добре видно. Міг падати великий і лататий, ніби візерунки на кожній сніжинці промальовувалися вручну. або крУпка чи мУчка - мілкий і ще мілкіший.

Мілкий сніг падав за морозу і до світла здавалося, що він з потовчених діамантів, бо блищав різнокольоровим блиском так виразно, наче штучний. Навіть старе помело, від якого залишилася тільки ручка, ним змітали з взуття сніг, притрушене цим снігом, стояло приперте до стіни, ніби коштовний жезл.

У той день треба було приїхати до бабці в обід. Якщо пізніше, то нічого не встигав. Коли починало темніти, казав бабці, що йду до хлопців, а сам гнав до Старих Скоморох. Бо я знав, що вона теж приїхала зі Львова до своєї бабці.

Сніг грайливо блищав і рипів під ногами, зірки, великі і різнокольорові підморгували, мовляв, вперед, козаче. Вона вже зачекалася, а горошок, такі смоктальні цукерки, у кишені зіпрів. Але на небо тра було дивитися обережно, бо серед зірок десь ховалися очі чортів, які у ніч на Андрея уважно стежили за світом.

Збитків робити не хотілося. Чесно кажучи, я був щасливий, що пройшов, після безкінечних провалювань у зрадливу снігову гладь, після не менш зрадливо припорошеї ожеледі, я стояв перед хвірткою на її подвір'я, захеканий і мокрий.

"Але без збитків не можна" - нашіптував невеличкий чортик, який встиг примоститися у мене на плечі. Він мене і мого ангела тільки смішив. Я ж хотів просто підійти до неї відчути, як вона дихає. Але, якщо ти вже вплутався у цей рок-н-ролл...

Я вивернув старий дідів кожух, накинув на голову, з двох паличок приробив роги і постукав у вікно. Ніхто не зреагував. Тоді я знову постукав і для певності ще загарчав дуже стомленим голосом людини, у якої пересохло в горлі. "Давай ще!" - запищав чортик. Я глипнув на Ангела, але він лише підморгнув. Тоді затарабанив у вікно ще гірше і голосніше загарчав.

І в момент кульмінації вправ з надривання горла я почув удар по плечах. Чорт злетів головою у кучугур і смішно дригав ногами. Ангел трохи відплив у бік і саркастично посміхався. Удар повторився і за його силою я зрозумів, що то її дідо.

За законами логіки я мав втікати. Тому чорт чекав мене, сидячи на відчиненій хвіртці. Але хіба я прийшов сюди через величезне поле, минув два мости, аби зараз втекти. Я повернувся до діда обличчям і з ввічливо промовив:

- Добрий вечір. А ... вийде?
- А то куда вона ще має йти, стричку? - Люто нервувався дідо. У мене з ним був мовчазний пакт про ненапад. Але підозрюю, що дідо не любив моїх вечірніх приходів, бо тоді мусів одягатися, запрягати коней і відвозити мене у сусіднє село.

- Ай, дзядзю, не кричіть! - Вибігла вона з хати. Схопила мене за руку і ми побігли на дорогу. - Ти мене зараз вкрадеш?

- Я маю зробити тобі збитки. - Чортик шепотів мені смикнути її за косу, але я досягнув з кишені упаковку "горошку" і поклав у її теплу руку..

"Смикай!" - Репетував мені чортик, але замість того наші обличчя наблизилися на такі відстані, що ми зрозуміли: без поцілунку не обійдеться. І від того трохи злякалися і застигли одне проти одного. Несподівано щось скрипнуло, я злякався, що вона забере обличчя і швидко поцілував її в губи.

Майже обпікся. Чортик знову стрибнув на хвіртку, закинув ногу на ногу і ображено спостерігав, за нами. Коли ми поцілувалися знову, він зістрибнув на землу і зі словами " та ну вас", в'яло пішов у ніч, замітаючи хвостом за собою сліди. Ангел показав мені піднятий до гори великий палець - все буде рок-н-ролл.

- Всьо-всьо! - буркнула до нас з подвір'я бабця. - Олькове вже тра до хати. Бабці вже і так певно переживають.

- То ще той Олько! Шибеник! - Воркотів її дідо, запрягаючи коней. Видно, що на цей вечір у нього були плани полежати у теплі, подрімати.

ми зайшли на подвір'я, а воно від снігу до світла блищало діамантами, тримаючись за руку. Мій ангел, схрестивши на грудях руки стояв на сходах. Трохи було лячно перед дідом і бабою, але ми мусили так зайти, щоби побачив її старший брат, який весь час з неї кепкував, що вона ще дитина.

Дідо закинув мене у сани, ніби мішок дорогої картоплі. З їддю, але обережно, вона передала мені повітряний поцілунок і відсипала в долоню трохи горошку. Ангел заскочив на сани, як виїжджали з подвір'я.

Вона підстрибуючи, махала мені папа, а потім повернулася до брата і показала йому язик. Братові було 15 і він майже не зреагував. По очах здавалося, що він чекав, коли все вляжеться, щоби піти за хату покурити.

Коні, фиркаючи з ніздрів клубами молочного пару, рвалися вперед, санки голосно шурхотіли, перед очима розкішно блищала густо всипана діамантами вечірня синь, у якій блимали жовтими очима вікна перших хатин. Дідо традиційно дрімав.

Звісно, що бабці запросили його до хати, були сто грамів і спогади про їх молодість. Я щасливо згадував недавні поцілунки. Ангел, який до цього сидів собі на припічку і грівся, заколисаний гудінням вогню у пічці, перелетів до мені. Сів мені на плече і прошепотів:

- Я ж казав. Будеш слухатися мене і життя стане рок-н-ролл!


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.
Джерело: TeNews   748



Загрузка...