Щорічно в другу неділю грудня Україна відзначає День благодійництва. Впевнена, що для нашого християнського народу це поняття далеко не чуже. Хочу вірити, що “моя хата скраю” — це не про нас.
Останніми роками все більше переконуюсь у тому, наскільки небайдужі і щирі люди в Україні. Це свідчить про чуйне серце та високе самоусвідомлення, адже чим глибше ти розвиваєшся духовно, тим більше розумієш важливість не лише власного добробуту, але й того, хто поруч тебе.
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Вона дивилась на нього такими очима…
Скрутні часи в нашій державі стали своєрідним лакмусовим папірцем, оскільки кожен отримав змогу проявити свої людські якості. Хтось жертвував коштами, хтось товарами, дехто часом, здоров’ям, а хтось — навіть власним життям.
Отож, в цей день хочу висловити найкращі слова подяки всім благодійникам, які піклуються про когось, жертвують частинку себе, а хтось — навіть ладен віддати останню сорочку. Щиро вдячна всім доброчинцям, які долучаються як то масштабних проектів, так і офірують допомогу таємно.
Пишаюсь, що особисто знаю чимало людей, котрі завдяки високим моральним і духовним цінностям постійно допомагають благодійним проектам, різнопланово сприяють, аби навколо з’явилось більше посмішок та радісних облич, а добро не переставало множитись.
