Слово «крихта» несе в собі особливий символізм і заряд. Бо асоціації, які відразу виникають у нашій уяві, пов’язані, в першу чергу, із хлібом насущним. Це слово ховає в собі водночас форму мініатюрності та енергію могутньої ніжності. Здавалось би, невже можна поєднати в собі два абсолютно протилежні значення? Виявляється, можна. Так само, як крапля води несе в собі інформацію могутньої величі океану, так само і крихта хліба нагадує кожному з нас про свою цілісність із необхідною і життєдайною силою, яку має у собі звичайна (і разом з тим – незвичайна!) хлібина. Неспроста таку символічну назву дала своїй віршованій казці-п’єсі тернопільська поетеса Тамара Гнатович.
«Крихта хліба» вийшла друком окремою книжкою у тернопільському видавництві «Підручники і посібники». У новому творі авторка висвітлює важливу тему для кожної людини – тему хліба. Що буде, якщо зникне зерно, з якого випікаємо хліб? «Тож разом із героями віршованої казки-пєси відвернімо ту небезпеку, яка щохвилини чатує над нами. Хай Світло і Добро завжди перемагають та наповнюють наші душі та серця!» – йдеться в анотації до сакрального твору. Ні для кого не секрет, що навчати бережливому ставленню дітей до хліба, треба ще змалечку. А дорослі вже мають бути тільки позитивним прикладом для наслідування. Тамара Гнатович звернулася до актуальної теми. І жанр «казки» для її висвітлення так само не просто доречний, а вдало обраний. Адже це найулюбленіший жанр дітлахів! Хто ж, як не казка? Якраз вона й здатна допомогти дитині повірити у написане, перейнятися казковим сюжетом і копіювати позитивні добрі вчинки книжкових героїв. А тим більше, казка сучасна. Де головні герої вміють користуватися комп’ютером, флешкою. Їх тут чимало: Крихта хліба, Синичка, Горобчик, Ворона, Дятел, Жайвір, Кішка, Півень, Сова, Сорока, Щиглик, Яструб, Вітер, Піч, Фея. Тема боротьби добра і зла – вічна. Змінюються епохи, устрої, змінюється світ, але залишаються жити на землі вічні вороги людини і всього живого – гнів і зневіра, недбальство, ненависть, лінь, лихварство. Що треба зробити, щоб їх перемогти? Відповідь знайдете на сторінках повчально-пізнавальної казки-п’єси тернопільської письменниці Тамари Гнатович:«Пустило Добро в наших душах коріння// Нам крихта прозріння і мудрість дала,//Плекаймо та сіймо любові насіння!-// Щоб щедрості нива зі щастям цвіла!». Як завжди – неперевершені ілюстрації художниці Світлани Костишин і пильне та кмітливе око літредактора Богдана Мельничука. Між тим, «тепла і свіжа» книга в очікуванні на театральну постановку у школах або й у садочках.
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
