Думав, якби то об’єднати в одному пості два свята – Міжнародний день вчителя і День посмішки. Згадав шкільну історію. Був у нас вчитель інформатики, чоловік не злий, але дуже експресивний.
Після якогось мого чергового збитошництва він не на жарт розлютився і у притаманному йому стилі пригрозив: “Зараз як втовчу тебе, то в стіну влізеш”. На що я, начитаний хлопчина, парирував: “А Сухомлинський казав, що дітей бити не можна”. Відповідь учителя була по філософськи витонченою: “Та йди ти в дупу разом зі своїм Сухомлинським”.
Переповів днями той трафунок Миколі Савельєву, а він і собі згадав шкільний випадок. Після викладення якогось матеріалу між учителем і учнем відбувся приблизно такий діалог:
– Усім зрозуміло?
– Я не зрозумів.
– А тобі і не треба. Ти ніколи не зрозумієш.
– А чого я не зрозумію?
– Бо ти тупий.
– А чого це я тупий?
– Бо твій тато тупий і твій дідо був тупий.
Що не кажіть, а бути педагогом – це справжнє мистецтво. Спробуй но дати собі ради з усіма шибениками )))
Тож вітаю усіх вчителів і всіх добрих людей, котрі ніколи не лінуються посміхатися!
