– Світ розвивається на трьох культурах, азіатська- на рисі, європейська базується на пшениці, і американська- на кукурудзі. Це три основні злаки на Планеті. Зараз хліб стає основним ресурсом людства. Хліб – це наша нафта і навіть більше, ніж нафта. Бо в Україні 40 млн га чорнозему. Жодна країна світу не має такого багатства. Ці чорноземи можуть прогодувати не лише нас. але й усю планету,- це слова з інтерв’ю академіка, Героя України Володимира Моргуна, що у свій час народився у самому центрі житниці України на Чернігівщині. Мені доводилося неодноразово зустрічатися і розмовляти та інтерв’ювати його під час проведення Днів поля і саду в ТзОВ « Бучачагрохлібпром», де він завжди бажаний не лише гість. але порадник і консультант для аграріїв та фермерів, Найбільше ,що сьогодні тривожить науковця із світовим іменем в генетиці та селекції сортів- це велика розораність ґрунтів, що призводить до 20 відсотків ерозії, низькі врожаї, недотримання сівозмін, низька якість й схожість посівного матеріалу грубі порушення технологій обробітку злакових і технічних культур.- У в Європі вже давно вирощують 8-10 тонн зерна з гектара, ми топчемося в межах 45-55 цнт з га. велика контрастність пшеничних та ячмінних ланів у різних регіонах держави. Великий вчений генетик Микола Вавілов, сказав, « що урожайність сільськогосподарських культур залежить не від родючості грунту. а від культури нації та її економічної могутності». У 2016 році Україна експортувала 41 млн тонн урожаю. Це був найбільший показник за всю двадцятисемірічну історію незалежності нашої держави. Тернопільщина- один із найбільших експортерів зерна. Але це не означає. що його немає. Воно є і ще навіть зберігаються минулорічні запаси. Так, зерно цьогорічне подорожчало в середньому від 15 до 25 відсотків, в деяких крамницях з вересня подорожчав й основний продукт на 1,5-3 грн. Хлібопекарі на їх на внутрішньому торгівельному ринку аж забагато. В унісон твердять. що подорожчали енергоносії. транспортні витрати, зросла оплата праці реалізаторам хлібобулочних виробів.
– Області дефіцит зерна не загрожує, запаси продовольчого зерна є і нагромаджуються,- каже в.о. директора департаменту агропромислового розвитку ТОДА Володимир Стахів Стихійну ситуацію на хлібному ринку ми спрогнозувати не можемо. Так експортуємо зерно, катастрофічно не вистачає вагонів – зерновозів, а їх в середньому треба понад 300- одиниць місяць
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
Нещодавно регіональне ПАТ «Укрзалізниця», зокрема його філія «Львівська залізниця» повідомили виконавчі органи Тернопільщини про підсумки піврічного аналізу роботи місцевих вантажних станцій, згідно з якими визнано недоцільним їх утримання станцій Чортків,Зборів,Денисів- Купчинці, під знаком запитань Гусятин внаслідок їх збитковості. Аграрії краю сподівалися на виконання залізничниками раніше укладених угод на перевезення зерна. Адже хліб- це питання не просто економіки, а стабільності, продовольчої і національної безпеки країни. Сільгоспвиробники не вкладаються в терміни виконання контрактів. терплять великі збитки. штрафні санкції. Рухомий вантажний склад локомотивів, тепловозів застарілий як на філії львівській залізниці, так в ПАТ « Укрзалізниця». Яка в 2018 році придбати аж 137 зерновозів, що складе 1,8 відсотка від загальної кількості придбаних вагонів. Мізер та й годі. ПАТ « Укрзалізниця». яка вже підвищила ставки на вантажне перевезення в Україні та за її межами могла б придбати 400 вагонів- зерновозів необхідним аграріям і поліпшити ситуацію з парком зерновозів, яких в Україні не виробляють з 1993 року. А на черзі збирання і цукрових буряків, їх посіяно у сільгосппідприємствах краю на площі 33 тисячі гектарів як аграрії сподіваються на добрий урожай, так й переробники на якісну цукросировину, яку обіцяють вчасно і згідно графіків транспортувати. Частина урожаю відправляється залізничним транспортом, і цукровари вже зараз не дають жодної гарантії, що партнери дотримуються підписаних угод.
– Ми завершили повністю посів озимого ріпаку на площі понад 61,7 тисяч га. приступили до збирання пізніх культур, триває підготовка площадок посіву озимих культур, оптимальні строки яких розпочинаються з 15 вересня,- каже головний агроном департаменту агропромислового розвитку ОДА Надія Воскресенська.- Специфікою при збиранні ранніх зернових у цьому році є те, що в зоні із зазвичай високими якісними показниками зерна пшениці на Півдні- врожай вдалося зібрати до липневих злив. У той же час західний регіон. який характеризується врожаєм пшениці з невисокими якісними показниками додалася проблема завершення збиральних робіт у стислі терміни через негативні погодні умови. Це призвело до розвитку хвороб колоса і зерна, а також великої кількості пророслих зернин. На три тижні призупинили збиральну жнивну компанію. Також посприяло проходженню критичних фаз розвитку культур пізньої групи. Однак в області очкується вагомий валовий збір кукурудзи, сої, дещо менше очікуваного соняшнику, гречки, проса,- каже головний технолог області Надія Воскресенська. Зараз триває збирання картоплі, овочів, а головне- сівба озимих через декаду. До неї готуються всі від механізатора. агронома до керівника сільгосппідприємства. Бо як кажуть в народі « посієш вчасно, вродить рясно».
