Київ піде під воду. Таким прогнозом уже кілька років поспіль вчені лякають мешканців столиці. І не через дощі, а через прорив дамби на Київському водосховищі. Його викопали 55 років тому. А задля цього в серпні 1963 року умисно затопили десятки поселень на Київщині. Так з’явилося джерело води та електроенергії. Проте чи виправдала водойма позбавлення людей рідної землі та витрачених зусиль.
Цього літа через дощі Київ неодноразово нагадував Венецію. Мимоволі згадалася ще одна штучна водойма – Київське водосховище. Свого часу, аби створити його, вивезли мільйони кубометрів землі та переселили десятки тисяч людей.
Перегляньте також:
- Масований ракетний обстріл України: загинули люди
- У Києві нетверезий водій влетів у позашляховик, постраждало двоє дітей
Під рукотворним морем – десятки сіл. Серед них і Сваром’є на півсотні дворів. 65-річна Ольга Булавчик згадує село, у якому народилася. Для неї будівництво Київського водосховища досі – особиста трагедія. Коли відселяли людей, їй було 11 років. “Сваром’є – в честь бога Сварога. Древніше село, чим Київ було!”, – згадує мешканка Київщини Ольга.
Та влада вирішила: енергетичні потреби важливіші. Створили штучне море, збудували ГЕС і почали виробляти електроенергію. Проте заразом водосховищу почали пророкувати сумне майбутнє.
Створили штучне море, збудували ГЕС
Під рукотвориним морем – десятки сіл
Так, за висновками Василя Кредо, керівника незалежної групи вчених, які прогнозують наслідки катастроф, на Київ чекає майбутнє Атлантиди. Мовляв, невеличкий землетрус запросто зруйнує дамбу. А от у Держагенстві водних ресурсів, які опікуються водосховищем, до таких прогнозів ставляться з гумором.
Говорять: водосховище може змити, дамбу може прорвати, і Турцію затопить. Але, насправді, це дуже далеко від істини. Ми не маємо інформації, що може статися надзвичайна ситуація,
– зазначив перший заступник голови Державного агентства водних ресурсів Михайло Хорєв.
В Укргідроенерго, на балансі якого перебуває дамба, від коментарів утримуються. Офіційна позиція підприємства: плотина будувалися на віки і аби стримувати велику воду, а не навпаки. Побачити споруду, через яку давно точаться суперечки, нам вдалося завдяки рибоохоронному патрулю. В той час, як чиновники розмірковують про безпеку об’єкту зі своїх кабінетів, ці хлопці щодня виходять в море.
Кожен день ми дивимося на скільки рівень води впав, або піднявся. Київська і Канівська ГЕС регулюють рівень води, щоб не було паводкових підтоплень,
– розповів головний державний інспектор відділу рибоохоронного патруля Сергій Дмитренко.
Зливи, через які цього літа підтоплювало Київ, на рівень води у водосховищі, кажуть експерти, не впливають. Рибалок та екологів непокоїть інше. Бо в міцності дамби вони впевнені.
Величезні площі зайняті рослинністю, яка ковдрою вкриває водойму, під нею немає оновлення. Треба вже роздивлятися питання і поступово демонтувати ці ГЕС… Воно робилося настільки міцно, що ще питання: чи вийде його розібрати, чи ні. Не кажучи вже про те: прорве, чи не прорве,
– підкреслив експерт з питань екології та рибної галузі Андрій Неліпа.
Бо, мовляв, внесок Київської ГЕС в виробництво електроенергії – мізерний. До того ж на дні водойми після аварії на ЧАЕС зібралося чимало радіоактивних речовин.
У наявності Київського моря усі по-різному вбачають небезпеку
Проте, щоб розібрати об’єкт потрібні величезні кошти. А от Юрій, який багато років відпочиває на берегах водосховища, небезпеку вбачає у будівництві, яке розгорнули під виглядом садових товариств прямісінько біля дамби. “Якщо не будуть там будувать, між дамбою і каналом, то буде все в порядку. А то, що там будують, там же заборонена зона”, – наголосив киянин Юрій.
Відтак, у наявності Київського моря усі по-різному вбачають небезпеку. Проте в останню чергу через ймовірний прорив дамби.
