Історія життя тернополянки, яка не залишить байдужим

23.08.2018 07:43   Джерело: Файне місто
Опубліковано : Новини Тернопілля

Мені зателефонував колишній. Не скажу — чоловік. Бо справжні чоловіки утримують свої сім’ї, а в нашій усе робила я. А він… Мабуть, у попередньому житті Олег був королем, тому в цьому всім серцем прагнув знайти собі гарну й покірну рабиню. Мої довірливість і дитяча наївність зіграли злий жарт – і я, наче метелик, полетіла на спопеляюче полум’я його дивного кохання, - пише Файне місто.

Я завжди мріяла про романтичні, красиві, щирі почуття. Про чоловіка, котрий заради нашої любові віддав би все на світі. А отримала останнього егоїста, який думає, що всі повинні танцювати під його дудку. Мої намагання переконати його в протилежному не дали бажаного результату. Той, хто звик любити себе і ставити на перше місце власну персону, ніколи не зміниться. Одне слово, наша сім’я — це моя ілюзія. Він жив своїм «я». Якщо його щось не влаштовувало, тікав до мами, потім повертався і… ображався. Це, мовляв, я його довела.

Життя повільно перетворювалося на театр абсурду. Добре пам’ятаю, як ледь не на колінах благала його не їхати на заробітки до Росії, адже роботу можна знайти і в Україні. Ми сиділи в парку на лавочці, я плакала… Бачила як незнайомець, котрий сидів навпроти нас, зі співчуттям дивився на мене. «Невже тобі мене зовсім не шкода?» — запитала, ковтаючи сльози. «Мені неприємно, що ти плачеш», — почула у відповідь.

Повернувшись додому, я твердо вирішила, що більше жодному чоловікові не дозволю так із себе знущатися.

Через кілька днів зателефонував Олег  і повідомив, що в поті чола трудиться на будові. Я знову повірила. Справжня дурепа. А через тиждень на зупинці зустріла його — свого законного чоловіка, який, виявляється, жив у тітки. Сказати, що я була вражена, — не сказати нічого. Не хотіла більше з’ясовувати стосунки. Лише сказала, що подаю на розлучення.

Спочатку він слав мені огидні есемески, потім просив пробачення, а згодом говорив про своє кохання. Та весь цей фарс не викликав у мене жодних почуттів. А розлучення стало цирком, який мимоволі довелося побачити судді та його помічниці. Квіти, подарунки, сльози, високі слова… Який жах! Отримавши таке бажане рішення суду, я чимдуж вибігла із зали й, навіть не поставивши печатки й не озираючись, втікала від старого життя, від безсердечного чоловіка, із жахливого рабства. Все закінчено!

…Та минув час — і колишній телефоном повідомив мені, що знову збирається на заробітки, а грошей нема. Я погодилася дати йому гроші на поїздку. Скажеш, щоденнику, що нерозумна? Сама знаю. Але що поробиш — така вже я є. Повернувшись, Олег дуже хотів зустрітися. Я віднікувалася, як могла, проте…

Ми зустрілися в кафе, порозмовляли трохи. Прощаючись, він подарував мені ноутбук. Я навідріз відмовилася приймати такий дорогий подарунок. Але він переконував мене в тому, що це — його вдячність за мою доброту. Бо коли ми вже не жили разом, Олег зламав ногу — і найближчою людиною, до якої він міг звернутися по допомогу, виявилась я. Незважаючи на образи, довелося возити його в лікарню, лікувати, бігати за милицями, годувати. Одне слово, турбуватися про хвору людину.

Я виходила його. На жаль, тоді Олег не оцінив моїх жертв. А тепер, виявляється, зрозумів? Чесно кажучи, я не горіла бажанням брати подарунок. Та коли, попрощавшись, уже сіла в маршрутку, він увійшов за мною, поставив сумку з ноутбуком біля ніг і швидко вийшов.

Відтоді минуло багато часу. Я не цікавилася його життям, він — моїм. А сьогодні несподівано зателефонував. Сказав, що йому потрібні гроші. Всі документи на колись подарований ноутбук у нього, тож, якщо ця техніка мені потрібна, я повинна заплатити.

Чому люди такі жорстокі? Спочатку дають, потім забирають, люблять і ненавидять одночасно, жаліють і боляче б’ють… Що далі? Як вирватися із загратованого кола людської підлості? Хочеться кричати від власного безсилля. Та хто почує?

Ліна МИЛУШ


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.
Джерело: Файне місто  


 
Загрузка...