Ритм міста
Час тут розслаблений, тихий, схожий на рух равлика. «Знаю куди рухаюся, але з тією швидкістю, з якою хочу». Якщо у Львові час проходить в темпі польки, в Чернівцях трохи спокійніше, то тут неможливо поспішати, треба робити все розмірено. Люди не сприймають, якщо ти щось робиш дуже швидко. Саме тут є поняття «проходка». Що це означає? Красиво одягнутися, вийти в центр міста і повільно прогулятися. Причому ця традиція сягає корінням в минуле. Як розповідали мені дорослі жителі міста, раніше було прийнято гуляти парами, чоловіки піднімали капелюхи в знак вітання. У Тернополі саме прогулюються, без праці, не поспішаючи, дефілюють, особливо у вихідні дні. Для цього є прекрасні декорації – набережна, площа, парки, центральна алея і маленькі вулички.
Перегляньте також:
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
- На Тернопільщині переселенці можуть отримати грантові кошти на відкриття власної справи
Час і культура, тайм-звички
Незважаючи на неспішність і повільність процесів в місті, в Тернополі є чіткість. Місцеві жителі пояснили мені, що місто стоїть на кордоні двох земель і двох культур (Волинь і Галичина), на етнічної межі. Це створило свій менталітет і свою культуру. Галичани дуже швидкі, чіткі в своїх домовленостях, волиняни розмірені, наполегливі, якщо що задумали, обов’язково зроблять. Люди Тернополя – мікс. Це дуже комфортно. Галичани поспішають, а волиняни ні, а люди на Тернопільщині взяли і ту і іншу культуру управління часом.
В принципі в Тернополі, не прийнято спізнюватися. Рідко, хто собі дозволяє, але допускаються 15 хвилин. «Галичани дуже пунктуальні. І з хитринкою. Якщо знають, що люди спізнюються, то час призначають трохи раніше» (Оксана, співробітниця Художнього обласного музею). У Тернополі не люблять відкладати, але вміють передомовлятися. Люблять вирішувати справи по телефону, щоб не припиняти домашніх справ.
Таймінг людей в Тернополі
Місто прокидається о 8 ранку. У зв’язку з тим, що немає промислових підприємств з повним циклом, місто прокидається разом з державними структурами: дитячими садочками, школами, університетами, лікарнями. Хвиля жителів заповнює вулиці міста з 17.00 до 19.00, коли всі повертаються додому. О 22.00 місто засинає. Тернопіль – безпечне місто. О 3 годині ночі можна спокійно йти по місту. Після однієї із зустрічей я поверталася в цей час в свій готель.
Сьогодення та майбутнє міста
Що ще формує час міста? За моїми дослідженнями і спостереженнями люди створюють культуру часу в місті. Тернопіль – це місто «заробітчан». У Тернополі сформовано ціле покоління людей, які працюють за кордоном, і дітей, які виховувалися без батьків. Вони живуть в своїх квартирах, здобувають освіту, регулярно отримують «стипендію» від батьків, і не працюють. Як каже Анна (20 років), «Не бачу сенсу працювати тут, навіщо витрачати енергію за ці гроші. Якщо захочу, я завжди зможу виїхати до мами … ». Весь свій час вони проводять з друзями в кафе. У будь-який час доби ресторани і кав’ярні заповнені молоддю. Можливо, завдяки закордонним стипендіям від батьків і живе ресторанний бізнес. Питання майбутнього дуже розмиті у цих хлопців.
Час і відпочинок
У Тернополі легко відчути дух релаксу та відпустки, відпочинку і спокою. Заробітчани напружено працюють за кордоном, і приїжджають до Тернополя як у відпустку. Батьки приїжджають, щоб відпочити, а діти живуть як на курорті.
У місті денний час належить пенсіонерам, а вечірнє молоді. Часто в місті можна зустріти літніх людей, які прогулюються парами. Як каже Тетяна Алексєєнко, «тут хороше дитинство, дуже комфортно виховувати і народжувати дітей. А також до Тернополя добре приїжджати на пенсію з великих і динамічних міст ».
Велика кількість місцевих жителів проводить свої вихідні «на селі». У маршрутці почула розмову молодої жінки і чоловіка – «Давай ми поїдемо в п’ятницю до твоїх родичів, в суботу до моїх, а з понеділка будемо свою землю обробляти».
Церковні свята і пам’ять традицій, доброзичливість і турбота про батьків – все це складається в визнання вихідних і церковних свят. Люди в Тернополі саме віруючі, а не релігійні.
Час і туристи
Тернопіль вузловий залізничний центр, він як ворота на Західну Україну. Практично 100 – 150 кілометрів до основних туристичних місць. Незважаючи на цей факт, тут не розвинений туризм. Інфраструктура готелів, апартаментів, хостелів потребує розвитку. У ресторанах немає ранніх сніданків. Раніше 10 ранку ніхто не нагодує і не поверне тебе до життя.
Час і транспорт
У місті дуже спокійний рух. На дорогах відносно невисока швидкість. Водії ввічливі. Прийнято пропускати на дорозі. Дістатися в будь-яку точку міста можна за 15 хвилин. За 40 хвилин я об’їхала практично все місто. З громадським транспортом проблем немає. Але є пробки. Між 8.30 – 11.00 в центральній частині міста. Увечері під час повернення додому пробок меньше. Можливо це пов’язано з тим, що вранці всі приїжджають в центр, де сконцентровані всі установи. Дуже великі пробки на церковні свята і Новий рік.
Час і Бізнес
«Тернопіль неспішний. Тут завжди поступаються дорогою, на дорогах порівняно невисока швидкість. Темп мовлення більш повільний. Більшість людей повільно говорить. У Тернополі добре жити, виховувати дітей. Найбезпечніше місто України. Бізнес в Тернополі? Спочатку хотілося виїхати з міста, для бізнесу цей темп просто біда. Потім знайшов рішення. 15 років я веду тільки міжнародний бізнес. Мій бізнес – це електронна комерція. 15 міжнародних компаній. Ми працюємо, в основному, на Америку, є офіси в різних країнах світу. Це мій спосіб виживання в цьому місті. Але, хочу сказати, що провінція – це не біда. Скайп, удаленка, електронна комерція вирішують це питання. Ми знаходимося на відстані одного кліка, одного телефонного дзвінка» (Руслан Савчишин, бізнесмен).
Багато засобів трудові емігранти вкладали в нерухомість, чим пояснюється стабільний ринок будівництва в Тернополі, частина відкривала невеликі бізнеси, створюючи нові робочі місця. Сфера – будівництво, продажу (бутики) і послуги (б’юті – сфера, ресторанний бізнес). Ну, і в усі часи розвивається «базар». Криза, проблеми – базар зростає, стабільна ситуація, зростання – базар на підйомі.
Символи часу Тернополя
Годинники на площі – це символ часу в Тернополі. Такий ж годинник стояв на цій алеї майже 100 років назад. Існують згадки про те, що в 1870 році був запущений перший потяг, і щоб люди не запізнювалися, було прийнято рішення встановити годинник на площі. Це новий годинник, є копією старого годинника міста. Він унікальний тим, що має три циферблата. Така ось зв’язок часу – минулого, сьогодення і майбутнього.
Таким я побачила час в Тернополі – місто перезавантаження і відпочинку. Тут час немов зупиняється, «зависає». Однорідне. Щільне, як повітря в жарку погоду. Тут є глибоке минуле і комфортне сьогодення. Кожен з нас буде свідком майбутнього цього затишного міста.
Анастасія Спіцина
