Всеукраїнський вишивальний проект «Відродження борщівської сорочки» презентували у Тернополі. Сім фрагментів відшитих з автентичних борщівських сорочок, які зберігаються у Борщівському обласному краєзнавчому музеї виставили для ознайомлення у етногалереї родини Демкур «Спадок». Це лише публічний анонс проекту і частина зразків борщівської вишивки, виконаної давніми техніками, повідомляє сайт За Збручем.
– Ми представили 7 зразків, а після завершення проекту буде 22 відшиті зразки давніми борщівським техніками, над якими працювали вишивальниці зі всієї України, – розповіла Майя Юркевич, голова ГО «Школа борщівської народної сорочки», автор всеукраїнського вишивального проекту. – Це фрагменти жіночих і чоловічих борщівських сорочок із фонду Борщівського обласного краєзнавчого музею. Відшивали їх на основі схем, які подані у книзі Олексія і Людмили Покусінських «Борщівська народна сорочка». Упорядником схем є Вікторія Кривоніс. Серед технік є колодка, кафасор, битим, ланцюжковий шов, верхоплут та багато інших. Ми намагалися відтворити візерунки максимально близько до оригіналів. Для прикладів брали пазушний розріз, рукави і вишивали, як бавовняними, так і вовняними нитками. Полотно також підбирали максимально автентичне. Спочатку думали взяти старовинне конопляне, але воно щільніше від сучасного і на ньому не так просто вишивати, і не всі мають досвід вишивання на конопляному полотні. У результаті вирішили вишивати зразки на сучасному полотні, яке імітує конопляне. Проект унікальний, вперше в Україні відбувається щось подібне. Є люди, як у нас, так і закордоном, які вишивають борщівські сорочки, але виставки, яка б налічувала таку кількість зразків фрагментів борщівських сорочок ще не було.
Перегляньте також:
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
- На Тернопільщині переселенці можуть отримати грантові кошти на відкриття власної справи
Започаткували проект ще минулого року. Його ідею Майя Юркевич озвучила під час першої всеукраїнської вишивальної конференції «Верхоплут», яка відбулася у Тернополі 18 листопада. Тоді ж більшість учасниць одразу зголосились брати у ньому участь, а ще декілька приєдналися до проекту, дізнавшись про нього у соцмережах. На сьогодні готові вже 18 зразків, ще чотири перебувають у роботі. Серед учасниць є й тернопільські вишивальниці.
– Мій взірець найпростіший – це синій з чорним фрагмент рукава, – розповіла тернополянка Леся Ситник, учасниця проекту. Вишитий він техніками кафасор, ретязь, тамбурний шов, колодки. Вибрала найпростіший взірець тому, що перед тим якраз закінчила вишивати свою «борщівку». Це була складна праця: шила її на натуральній коноплі, вовняними нитками зі змережуваннями, складними техніками. Просто була нею була втомлена коли обирала взірець для проекту, тому й вибрала найпростіший. Скількома борщівськими техніками володію не рахувала. Але я відвідувала Школу борщівської народної сорочки, яку започаткували креативні, талановиті, ініціативні люди Майя Юркевич, Лариса Овчарук, Вікторія Кривоніс, і завдячуючи школі народилися мої борщівські сорочки. Зараз маю їх дві, ще хочеться дуже вишити хлоп’янку. Борщівська вишивка – це щось неймовірне, фантастичне. Для мене залишається незбагненним, як можна було зробити всю цю красу, не маючи електричного освітлення, окулярів, луп, якими я користувалася, коли шила свої сорочки.
Побачити усі 22 відшиті зразки фрагментів давніх борщівських сорочок можна буде з 2 червня в Українському домі «Перемога». Виставка триватиме приблизно три тижні. Упродовж цього часу вишивальниці, які брали участь у проекті «Відродження борщівської сорочки», проводитимуть також майстер-класи та лекції для усіх бажаючих більше дізнатися про борщівську вишивку.
Фото: Ольга Трач
Фото: Ольга Трач
Фото: Ольга Трач
Фото: Ольга Трач
Фото: Ольга Трач
Ольга Трач.
