В урочищі Кіреші між річками Тиса та Хустець знаходиться унікальна долина. Один раз на рік вона перетворюється на справжнє диво.
На зеленому оксамиті трав сходять мільйони білих зірочок диких нарцисів. Легким квітковим туманом вони вкривають підніжжя карпатських гір, створюючи просто дивовижної краси картину.
Перегляньте також:
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
- На Тернопільщині переселенці можуть отримати грантові кошти на відкриття власної справи
Дива Карпатських долин
Карпатський біосферний заповідник належить до мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Він розкинувся на площі майже 54 тисяч гектарів. Це діброви, ліси і праліси, збережені від людського впливу у своїй первозданній красі. Тисячі видів тварин і рослин є жителями цього оазису природи східних та центральних Карпат. Це особливий мікроклімат з дуже рідкісними рослинами і старезними деревами, поміж яких бродять ведмеді, рисі, лісові коти. У складі заповідника – відомі всім Чорна гора і Мармарош, це Вулканічні Капати з альпійськими луками та десятками гірських річок.
Та справжньою перлиною заповідника є легендарна «Долина нарцисів». Унікальний природний об’єкт, який не можна побачити більше ніде у світі. Щороку сюди з’їжджаються тисячі туристів з України та закордону. Щоб побачити диво цвітіння дуже красивої рідкісної квітки, занесеної до Червоної книги. Трапляється ця подія щороку і триває приблизно з кінця квітня до середини травня. Важливо не пропустити саме той час, коли квіти буяють у всій своїй красі.
Фото: Ігор Мелітка
Гірські квіти льодовикового періоду
У Долині нарцисів поширений вид дикий вузьколистий нарцис, він є підвидом поетичного нарциса (Narcissus poeticus). Насправді це високогірні рослини. Та щоб побачити карпатську квіткову долину, не потрібно підніматися у гори. Вона знаходиться у доступному місці, на висоті всього 200 метрів над рівнем моря. Як трапилось, що високогірні квіти обрали собі долину? Вчені пояснюють, що під час Льодовикового періоду з гір почав сповзати величезний пласт землі разом із родючими породами. А коли зійшов лід, в долину почали стікати численні потоки води, які підживляли рослини. Тому гірським нарцисам і вдалося акліматизуватися в низовині.
А от схожі нарцисові масиви ростуть, наприклад, у Альпах, гірських районах Балканських країн та Румунії. Однак вони є значно меншими і шукати їх треба високо у горах (для порівняння, приблизна висота 2 тисячі метрів над рівнем моря). Тож природа щедро наділила Україну.
Холодний смуток отруйної краси
Всього у Долині нарцисів зростає понад 400 видiв рослин. Та найкрасивішою квіткою є саме нарцис. На превеликий жаль їхня популяція за останні роки почала зменшуватись. Доклались до того люди, які попри заборону зривали квіти, але головною причиною є зміна клімату і складу ґрунтів.
Загалом існують десятки тисяч сортів декоративних нарцисів і всі вони є отруйними. Давні римляни вважали нарцис квіткою переможців, у грецькій культурі він символізував смуток і смерть. Білі пелюстки, гофрований привіночок з червоним краєм і струнке стебло з довгими вузькими листками – урочистість і водночас якийсь смуток краси цієї рослини люди помічали здавна. Отруйна квітка із дурманливим запахом зачаровує своєю холодною ніжністю. Описаний Овідієм у «Метаморфозах» міф про Нарциса зробив її символом людської самозакоханості.
Фото: Роман Михайлюк
Карпатська легенда
Карпатська Долина нарцисів теж має свою легенду.
У князя, що мешкав у старому Хустському замку, була красуня-донька. Дівчину, яка от-от мала досягти повноліття, звали Руся. Коли День народження настав, батько влаштував великий бенкет, накликавши в замок знатних вельмож і городян. Гості принесли дорогі подарунки, та був серед них і особливий, який сподобався князівні найбільше. Велика красива ваза, на якій, наче живі, мерехтіли квіти граціозного білого нарциса. То був подарунок від гончара Іванка. Закохані таємно від всіх зустрічались мало не щодня. А місцем побачень була мальовнича долина біля високих гір.
Одного дня князь таки довідався про побачення Русі та Іванка. Розлючений, він вхопив подаровану вазу і жбурнув її до низу з гори. Дрібним дощем розсипалась ваза, розбита об камінь. А на ранок у долині під горою почали сходити білі квіти, схожі на зірки синього неба на фоні зелені трави.
