18 березня у Росії мають відбутися президентські вибори. Про це знають всі, але за межами Росії мало про це говорять. Перемога Путіна запрограмована, іншого результату бути не може. Тому вибори видаються нецікавими. Проте насправді результати цих виборів мають досить велике значення не лише для оточуючих Росію країн, але й для світу загалом.
Важливий сам момент проведення виборів, оскільки до виборів ставлення до Росії одне, а після виборів буде зовсім іншим. Перед виборами обмежені у своїх діях, як сама влада в Росії, так і інші країни у своїх щодо Росії. Більшість як внутрішніх російських так і зовнішніх гравців остерігається, що такі дії можуть мати непередбачуваний вплив на ці вибори. Після виборів це обмеження відпаде. Активність і діапазон дій як російської влади, так і інших країн щодо Росії будуть значно ширшими. Російська влада знову зможе здійснювати ризиковані акції. Проти Росії можуть бути застосовані дії, які б ставили її на грань розвалу, або спонукали до радикальної зміни геополітичної позиції. Але значення не тільки в цьому. Хоча у перемозі Путіна практично ніхто не сумнівається, проте важливим є те, наскільки впевненою буде ця перемога. Тобто, чи зміцниться позиція Путіна порівняно з теперішньою ситуацією, чи ослабне, чи його вплив залишиться приблизно на тому ж рівні, що є. Важливим результатом є також те, які сили зміцніють і будуть хоча б слабкою, але основною альтернативою владі. Тож можна розглянути кілька варіантів і їх наслідків для світу та України:
Перегляньте також:
- Усю минулу ніч ворог атакував Україну дронами-камікадзе
- Поміж пітьми й руйнувань проступає сила світлих людей
1. Якщо Путін посилиться, то крім економічних інтересів істотнішу роль будуть відігравати політичні амбіції, зокрема геополітичні. Більш жорсткою та авантюрною стане його політика. Безперечно — це негативний варіант для України.
2. Якщо Путін стане слабшим, то зросте на нього вплив Китаю, який штовхатиме лідера Росії на агресивність, що також є негативним варіантом для України. Китай ймовірно захоче через Росію одержати більший доступ до українських ресурсів, передовсім земельних. Або ж зросте вплив Заходу, в якого з’явиться шанс взяти Путіна “під себе”. Для реалізації цієї мети можуть здати йому Україну.
3. Найкращим для України є середній варіант — незмінності впливу Путіна. Тоді продовжаться американські санкції щодо Росії та допомога Україні. Буде менша ймовірність дій російських еліт для оживлення російської політичної системи, щоб вона стала більш ефективною для зміцнення російської держави. Україна ж у зміцненні російської держави зацікавлена менше всього.
4. Можна розглядати ще один дуже позитивний для України варіант — велике ослаблення Путіна, яке призведе до розвалу Росії, але цей варіант є малоймовірним.
Щодо зміцнення сил, які претендують на роль фіктивної опозиції Путіну, проте при певних обставинах можуть стати реальною опозицією то можливий розвиток також у кількох напрямках.
1. Найгірший варіант, якщо зміцняться клани пов’язані з важкою промисловістю, машинобудуванням і високими технологіями, оскільки вони будуть реально зміцнювати економіку Росії і просувати політичні сили шовіністичного спрямування.
2. Зміцнення угодницької (оскільки вона частково на службі владі) інтелігенції і пов’язаних з нею лібералів також негативний варіант, оскільки створить підстави для зменшення тиску Заходу на Росію. Шовіністичні ліберали з частковою підтримкою Заходу є не менш небезпечними для України, ніж тоталітарні шовіністи пострадянського зразка.
3. Середній варіант — збереження чи збільшення ваги ресурсних кланів. При цьому варіанті геополітичне і геоекономічне місце Росії у світі залишиться без змін порівняно з сучасною ситуацією. Через втрату значення традиційних викопних енергетичних ресурсів Росія буде слабнути аж до розвалу через певний проміжок часу.
4. Найкращий варіант — посилення економічних груп харчової та легкої промисловості, територіальних кланів, що належать до цих груп і відповідних до їхніх інтересів політичних сил з ідеологією поміркованого російського націоналізму — відродження культури, покращення життя населення, передовсім в регіонах. Спрямування активності російських націоналістів всередину, зменшить зовнішню експансивність. Безперечно цей варіант найкращий не тільки для України, але й для самого російського народу. Якщо зараз цей варіант і не реалізується, то теперішні президентські вибори можуть стати кроком до його реалізації на наступних місцевих виборах.
Петро Жук, Роман Соломонюк, Назар Мазур
Лабораторія суспільно-політичного аналізу Центру з інформаційних проблем територій НАН України
