85-річний житель Копичинців Гусятинського району знепритомнів вдома. Допомогти колишньому офіцерові було нікому – чоловік мешкав сам, пише Тернопільська Липа з посиланням на ПРОте.
– Сусіди довго його не чули і не бачили. – розповідає житель Копичинців Іван, прізвища не називає. – Думали, що Степан Дмитрович поїхав до сестри в село або до дочки від першого шлюбу у Чернівці. Вранці 22 січня сусіди почули стукіт. Він стукав об підлогу, кричав, щоб йому помогли. Треба було виламати двері. Сусіди викликали працівників служби з надзвичайних ситуацій, бо квартира на четвертому поверсі. Думали, що будуть заходити через вікно, але знайшли майстра, який робив ці двері. Він зумів їх легко відчинити.
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
Читайте також
Ми побачили вражаючу картину. Чоловік лежав скорчений на підлозі і стогнав. Його легенько почали піднімати, підклали під голову подушку. Він заговорив. Сказав, що не пам’ятає, скільки часу так лежить. Згадав, що шостого січня ще вечеряв. Далі – провал. Думаю, що лежав довго, бо мав сильні, кровоточиві пролежні. Мабуть, втратив свідомість, лежав так багато днів, а як дійшов трохи до пам’яті, почав кликати на допомогу.
Сусіди дали йому трошки теплого чаю. Пив через трубочку, бо інакше не міг. Старалися його не рухати. Трошки помили його. Хотіли викликати швидку, щоб завезти до лікарні. Степана Дмитровича мала супроводжувати сусідка. Поки вона пішла перевдягатися, він помер.
Покійний усе життя працював у Копичинецькій виправній колонії. Був офіцером.
– У Копичинцях цей заклад називають тюрмою. – продовжує пан Іван. – Степан Дмитрович завжди ходив їсти до тюремної столової. Там харчувався безкоштовно. Кілька років тому померла його дружина. Мав двох дітей, які виїхали за кордон. Останні роки був дуже побожним. Весь час ходив до церкви за 4 кілометри від дому.
