Сьогодні світова спільнота привертає увагу людей до Всесвітнього Дня боротьби зі СНІДом. У Тернополі зареєстровано майже тисячу ВІЛ-інфікованих. Не зважаючи на хворобу вони народжують і виховують здорових дітей.

ВІЛ-інфікована Ольга про свій статус дізналася під час вагітності. Одразу почала приймати відповідне лікування. У неї народилася здорова дівчинка. Сьогодні каже, живе повноцінним життям.

– Я щаслива мама, дружина. Так, дізнавшись про цю хворобу, було страшно. Деякий час не спілкувалися з чоловіком. Але з народженням дитини все налагодилося. Я не опустила руки, нічого не перекреслила, живу повноцінним життям. Лише єдине стримує – говорити про те, що я ВІЛ-інфікована відкрито, – розповідає Медіатору Ольга.

Читайте також

Тернополяни за кордоном: неймовірні історії життя (Фото)
Тернопільський безхатченко розповів свою історію життя

Жінка боїться спротиву суспільства, переживає, щоб не відвернулися рідні, друзі. Згодом, щоб не показували пальцем на її дитину. Сьогодні їй легше спілкуватися з іншими ВІЛ-інфікованими, які живуть закордоном.

Представник Тернопільської БО «Мережа людей, які живуть з ВІЛ» Наталія Мішталь каже, насправді ВІЛ-позитивні люди не є небезпечні. Вони лікуються, а отже зменшують розвиток вірусу СНІДу в організмі. Це вже давно є хронічним захворюванням з яким можна жити повноцінно. В організації, у якій працює пані Наталя надають соціальну та психологічну допомогу ВІЛ-позитивним людям, а також формують у них прихильність до лікування.

– Ми здійснюємо консультації рівний рівному, де ВІЛ-позитивна особа, яка тільки стикнулася з даною проблемою, має можливість поспілкуватися з людьми які мають такий самий діагноз. Вона може безпосередньо на прикладах справитися, навчитися жити з цією хворобою, – каже Наталія Мішталь.

Нині в Тернопільському обласному центрі профілактики і боротьби зі СНІДом на обліку 985 людей хворих на СНІД. У БО «Мережа людей, які живуть з ВІЛ»  надають допомогу 456 особам.

Наше суспільство, за словами Наталії Мішталь, ставиться до ВІЛ-позитивних упереджено, навіть є прояви дискримінації. Але це пов’язано із браком інформації.