Валентина Семеняк

Валентина Семеняк

журналіст, фотохудожниця, письменниця

Ніщо не здатне перерізати енергію пуповини роду

26.11.2017 12:13   Джерело: TeNews
Автор : Валентина Семеняк

Ех… Не встигла… Не розпитала… Але як мала встигнути? Була у п’ятому класі, коли бабця Марфа відійшла в інший світ. У 1975 році хтось знав про Голодомор? Знали, але ж страх затьмарив настільки пам'ять, розум і серце,  що ніхто й ніколи у нас в сім’ї (та й родині) про це не лише не говорив – не згадував. Мені ж стає реально страшно тільки від однієї думки: ось так, разом із штучно забутою пам’яттю перерізається «пуповина» роду. Між тим, енергія роду – це особливі предковічні знання, які неможливо почерпнути бодай з жодної книжки, це особливі традиції, які передавались завжди з вуст у вуста… І чим більше віддаляюсь у часі від тих страхітливих подій, тим болючіше їх сприймаю, так само – розповіді, документальні фільми. Не дивлюсь, не слухаю. Болить. Відчутно болить. Проймає. І чим далі – тим більше.

А все тому, що з кожним прожитим роком у ці журбисті листопадові дні намагаюсь уявити, що пережила тоді та Марфа: молода, дужа, любляча. І мені не вдається це зробити, бо свідомість блокує візуалізацію. Чоловік Марфи Сава, а мій дід, якого я ніколи не бачила і не побачу (нема фото), спух від голоду на лавці.

«… Було йому тридцять… і три.

Під ранок прийшов мені сон.

Дід Савка за руку мене водив:

Волосся – пшениць золоте колосся,

А очі – як неба блакить,

А серце у нього – як сонце,

Що зранку до нас зазира у віконце».

Одне за одним поспухали і померли двійко дрібних дітей. А колгоспний бригадир гнав усіх жінок на поле збирати колоски.

Моя мама із сестрою вижили тільки тому, що одного разу дядько Михайло (родич) привіз їм уночі мішок гречки. Викопав у долівці посеред хати яму і там її заховав. З наміром забрати навесні, щоб засіяти поле. Але хіба братиме сон, коли знаєш, що на відстані витягнутої руки є ЇЖА… Варити – не варили, було небезпечно. Жменьками діставали і тихенько жували гречані насінинки… Дядько Михайло за гречкою так і не приїхав…

Це вже зараз я розумію, чому бабця Марфа рукою згортала зі столу крихти, які залишались після обіду. Як зараз це бачу. Не викидала їх, а саме згортала. З особливою побожністю, з якоюсь незрозумілою (тоді) обережністю, так, ніби то були не крихти, а дорогоцінні камінці чи перлини. Ліву руку робила човником й опускала під край столу. А правою – згортала. Перехрещувалась і висипала  все  до крихти – в рот. Я була мала і мені було смішно. А зараз мені через це дуже соромно…

Моя мама завжди казала: чому в листопаді? Навесні. Як тільки зійшов сніг і зазеленіла перша травичка. Листочки на деревах не встигали розбрунькуватись: голодні і виснажені після жахливої зими люди об’їдали, обгризали все, і кору також… Найбільше вимерло навесні. Я вірю мамі. Їй тоді було 9 років.

Подумалось: а якби не той дядько Михайло з несподіваним мішком гречки?

У дитинстві дуже мріяла мати діда. У сусідських дітей були діди. Я чула як вони поміж собою одного разу сперечалися про те, чим пахне дід. У когось дід пахнув медом, грушками і яблуками, у когось – молоком і житнім зерном, в іншого – полем і трактором. Ех… Я так само хотіла мати діда, щоб він пахнув всіма тими дивами, а ще небом і зорями. І щоб за руку вранці водив і пригощав вечірньою казкою.

Нещодавно випадково прочитала, що ім’я Марфа арамейського походження, означає господиня, володарка. Арамейська – рідна мова Ісуса Христа. Як влучно! Бабця Марфа славно куховарила. Її запрошували готувати їжу на весілля, обіди – на похорони. Справжня була господиня, ніде правди діти. І володарка. Володіла неймовірним спокоєм, працездатністю і мудрістю. І ще одне. Незважаючи на заборону Різдва, тихенько робила кутю. Мене просила потримати макітру, поки макогоном вправно розтирала мак. Коли я спробувала повторити її рухи – відразу ж  заболіли руки. Ніяк не могла надивуватись: як, звідки? Така малесенька худесенька бабусечка, а стільки сили в руках! Не второпаю і досі.


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.
Джерело: TeNews  

Коментарі