Тоді він був зовсім молодий чоловік, тридцяти семи років. Працював Володимир Григорович Кравчук у 2002 році на жнивах в Катеринівці, Шумського району. Якраз у свято – на Петра і Павла, готував комбайн до техогляду перед жнивами. Послизнувся, впав на східці, зламав шийні хребці. Чотири місяці – прикутий до ліжка, знерухомлений. На щастя, оперували в Рівному висококласні хірурги. Чоловік вижив, хоч страшний діагноз – інвалід-«спинальник» надовго вибив з колії, заступив усі радощі світу.
Днями троє заступників начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області – Н.Найчук, В.Лучин та Г.Радзіх разом з начальником Кременецького відділення управління Фонду Л.Станько відвідали В. Г. Кравчука вдома, щоб дізнатись безпосередньо від потерпілого про його побажання та потреби, розповісти, роз’яснити чоловіку можливості медико-соціальної реабілітації.
Перегляньте також:
- У Кременці відкрили чотири меморіальних дошки загиблим захисникам України
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
– Добре, що є такий Фонд, дай вам Боже здоров’я, – зустрів Володимир Григорович в своїй оселі представників Фонду. – Бачите, не дуже можу ходити. Хоч ноги не хочуть слухати, та я їх заставляю, треную.
Ходив і ходив. Навантажував роками сам себе. Один день, каже, встану і пройду з милицями доріжкою, на другий день поворушитись не можу. До плачу, ноги віднімає. Та сила волі допомогла встати з ліжка, пересісти в інвалідний візок, рухатися з милицями. А ще – щорічне оздоровлення в санаторіях, путівки до якого виділяє і оплачує Фонд, як і проїзд та проживання супроводжуючій особі. Там бачив таких, що приїжджали без волі до життя – три-чотири роки на візку і вже зневірились, що зможуть перебороти недугу, пиячили. Та Володимир Григорович виявився не зі слабодухих. Люди, яким складніше дається те, що у звичайної людини виходить само собою, привчені перемагати – свої страхи, невпевненість, сумніви. Вони не можуть дозволити їм взяти над собою верх.
До травми чоловік дуже любив майструвати, технікою займався.
Володимир Григорович має ради кого жити – є четверо симпатичних внуків, яких подарували син з дочкою. Правда хата вже стара, потребує ремонту. Колись мали бути високі гості у Кременці – прибігали якісь чини, шукали господарів, щоб ті привели свою господарку в належний стан, бо видно з центральної вулиці. А де тих грошей візьмеш?
Коли дружина Кравчука вперше у 2002 році прийшла до відділення колишнього Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань за виплатою і побачила суму відшкодування – сперлася на шафу. Думали, може погано жінці. А вона плаче. Бо давно вже живої копійки не тримала в руках…
Тепер за кошти Фонду соціального страхування України окрім щомісячних страхових виплат, Володимиру Григоровичу надаються послуги зі спеціального медичного догляду, відшкодовується постійний сторонній догляд, побутове обслуговування. Забезпечений потерпілий санаторними щорічними оздоровленням в санаторіях за кошти Фонду, засобами пересування – автомобілем, інвалідним візком, палицями, милицями, засобами догляду, медикаментами, іншим. Найближчим часом при допомозі начальника Кременецького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в області Людмили Станько чоловік пройде курс спеціалізованого лікування у Великодедеркальській районній клінічній лікарні.
Представники управління та Кременецького відділення зустрілися з головою Кременецької РДА Козубським В.П., головою Кременецької районної ради Стефанським В.А. з питань профілактики виробничого травматизму та соціального захисту потерпілих на виробництві та застрахованих осіб, налагодження співпраці надання послуг страхувальникам Кременецького району.
Вся система соціального страхування досить прозора, яка базується на основних завданнях: попередити – профілактикою нещасних випадків, вилікувати, реабілітувати – як з медичної, так і з соціальної точки зору і здійснити належні виплати. Адже найвищою цінністю суспільства є здоров’я та життя людей.
Людина, якій доля поставила підніжку, часто повертається з віри до розпачу. Коли переважає розпач, – вона живе у світі, що створює, не помічаючи того світу, що довкола. І відправною точкою до зміни душевного настрою може бути чиєсь доречне слово чи приклад. Увага. Саме так – з увагою та співпереживанням підходять до проблем кожного потерпілого на виробництві, застрахованої особи працівники Фонду соціального страхування в області. І намагаються своєю щоденною роботою допомогти людям, які цього потребують.
Зоряна Замкова
