Чому школа, яка сьогодні виховує цвіт молоді України так надовго затрималась у тимчасовому прихістку і чи підходить школі приміщення недобудованої бібліотеки? Коментує Ярина Герета донька засновника школи Ігора Герети на своїй сторінці у фейсбуці:
“У 1994 році в Тернополі з ініціативи мого батька Ігора Герети була відкрита унікальна комплексна школа мистецтв. Спочатку це був лише один клас – другий, який повністю перейшов до нашої школи разом із класоводом Мируцькою Галиною Мирославівною. Школу тимчасово!!! розташували в приміщенні колишнього радіокомітету за адресою Медова, 5. За Концепцією, це мала би бути школа інтернатного типу, де могли б отримувати якісну мистецьку освіту діти з усієї області. Поряд із школою була досить велика земельна ділянка. Але з часом її викупили підприємці і там багато років функціонував ринок (так званий “секонд”). Всі роки школа мусила арендувати приміщення в 24 школі, в кооперативному технікумі, в “Березілі”, музеї Ігора Герети на Медовій, 6 (на сьогодні приміщення музею міська влада віддала міській художній школі), в краєзнавчому музеї, в приміщенні колишньої взуттєвої фабрики…
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
Роки йшли. Віз був і далі там. І лише з приходом до влади нової команди керівників області та міста (маю на увазі теперішніх) у нас з’явилася надія на те, що школі все таки дадуть приміщення, яке б відповідало державним санітарним нормам і правилам влаштування, обладнання та функціонування навчальних закладів.
Школа повинна створювати необхідні умови для навчання і розвитку духовно і морально здорових особистостей.
А от якими мають бути ці умови регламентує закон.
Ось лише кілька тез із “Державних санітарних норм і правил…”, за порушення яких посадові особи і громадяни можуть бути притягнуті до адміністративної чи кримінальної відповідальності.
(До речі, пункт 1. 4 говорить, що відповідальність за виконання цих норм лежить як на директорові школи Гайдукевичу Остапові Івановичу, так і на засновникові школи (у нашому випадку – це Тернопільська обласна рада).
Отже, витяги із “Державних санітарних норм і правил….”:
2.4 Будівля ЗНЗ повинна бути розміщена на відстані 100-170 м від проїжджої частини дороги.
2.5 Будівлі ЗНЗ мають бути розміщені не ближче, ніж за 10 метрів до житлових будинків.
2.8 Площа озеленення земельної ділянки – 45-50 відсотків від усієї площі ділянки.
Розташування та орієнтація основних функціональних приміщень школи повинні забезпечувати безперервну 3 годинну тривалість інсоляції на день.
2.11 Фізкультурна спортивна зона має бути поруч з навчальною, але не з боку вікон приміщень для початкових класів.
Майданчики для ігор з м’ячем – на відстані не менше ніж 25 метрів від вікон навчальних та навчально-допоміжних приміщень.
Навколо футбольного поля – бігова доріжка…
Майданчики для учнів 1-4 класів повинні бути обладнані тіньовими навісами, ліанами, гірками для спуску, гойдалками, бетонованою стіною для ігор з м’ячем і малювання, лавками, доріжками тощо.
2.12 Господарська зона повинна мати окремий в’їзд…
2.13 Житлова зона (для обласної школи з гуртожитком) повинна мати окремий в’їзд і бути ізольованою від господарських приміщень на відстані не менше ніж 100 м. Відстань від спальних корпусів до дороги – не менше 150 м, до господарської – 100 м.
Майданчики для рухливих ігор та відпочинку мають бути розділені для учнів кожної вікової групи.
3.1 Будівля школи на території земельної ділянки має бути розташована так, щоб рівень освітлення та інсоляції приміщень був оптимальним. Будівля має мати не більше 3 поверхів.
У будинку школи: класні кімнати, кімнати для індивідуального навчання музики, кімнати для художнього відділу( і треба врахувати, що це мінімум 8 кімнат), мінімум 3 танцювальних зали, також кілька приміщень для театрального відділу, навчальні кабінети,лабораторії з лаборантськими, кабінети трудового навчання, продовженого дня, фізкультурно-спортивні, приміщення харчоблоку, медичні, актовий зал, бібліотека, адміністративні, допоміжні приміщення, вестибюль, рекреації, гардероби, санітарні вузли тощо.
Класні кімнати для учнів 1-4 класів мають бути ізольовані від приміщень для учнів інших вікових груп.
3.7 Спортивний зал -на 1поверсі, актовий -на 2. У спортзалі плошею до 288 метрів квадратних допускається заняття не більше ніж з одним класом. Це ж стосується і залів для занять танцями, які мають ще й бути спеціально обладнані.
Площа обіднього залу з розрахунку на 1 учня – не менше ніж 0.75 метра квадратного. То ж якщо у нас мінімум 350 учнів, то це близько 350 метрів квадратних. Але треба врахувати, що за держстандартом у класі має бути 28 учнів. Ось вам і арифметика. 28 учнів помножити на 21 клас і на 0.75 метра квадратного Це й буде плоша ідальні.
У гуртожитку для учнів з області: спальні кімнати, умивальні, санвузли, душові, кімнати для прасування, чистки олягу та взуття, кімнати для відпочинку, кімнати для вихователів, пральня, комора тощо.
Наповнюваність спальних кімнат – не більше ніж 4 місця в кімнаті.
4.1 Усі навчальні приміщення повинні мати природнє освітлення, яке падатиме зліва.
Орієнтація приміщень для занять у першій половині дня – на захід, а у другій -на схід.
!!!?…….
І ще багато всього іншого.
То ж до роздумів – а чи підходить Тернопільській обласній комплексній школі мистецтв імені Ігора Герети приміщення недобудованої бібліотеки, яке тим більше є власністю Кабміну, а земельна ділянка – під кримінальним провадженням, та ще й надто мала для школи. Ні приміщення, ні земельна ділянка не відповідають “Державним санітарним правилам і нормам…”, які є обов’язковими для усіх шкіл.
Треба пам’ятати не про себе, бо центр – це зручно, а про дітей, про те, в яких умовах вони будуть вчитись і жити. Це ж не на рік, а назавжди”.
Якщо уважно вчитатися в усі правила, які регламентують роботу шкіл, їх розташування та вимоги до приміщень, то виникає питання, а скількі шкіл у Тернополі відповідає цим високим критеріям?
