Печера Оптимістична щіро ділиться з людьми, які її досліджують своїми скарбами. Але кожен крок печерою дається тільки великою працею. Люди – туристи особлива категорія, яку треба навчити, як себе вести з печерою сам на сам. Тому і розказують перед початком спуску в печеру про господиню печери Маяку.
Читайте також
Маяка – душа печери, її охоронець, може допомогти, може і заплутати, а може вирішити, навіть, дуже особисті проблеми – розказує відвідувачам печери 14 річна киянка Дана Вексельман. Дівчинка разом з батьками спелеологами у печері з раннього дитинства. Каже, щоб добре запам’ятати маршрут треба пройти його сотні разів. “Маяка добра на відміну від Білого Спелеолога, вона не любить тільки колись щось без її дозволу хочуть винести на поверхню, тому все що сподобалось просто фотографуйте, хочете можете потримати у руках, але обов’язково залишайте у печері. Виключення тільки для глини – її у печері дуже багато.” Просто у глиняному шарі спелеологи прокладають стежки, щоби можна було проходити маршрути швидко, адже щоб дістатися віддалених куточків печери потрібно долати багатокілометрові переходи. Ще з доступної глини у підземному світі можна побачити багато чудернацьких скульптур.
Своєрідний підземний арт-музей незабаром буде святкувати п’ять років. До глиняних риб, драконів, скульптур людей і тварин нещодавно додались міфічні герої – русалки та циклопи. Драматична сцена у темряві печери – Русалка чекає на зустріч зі свої коханим – Циклопом, який просто з глибини печери пробує дістатися своєї ізбранниці. Скульптури зліпили львівські студенти. Вони назавжди залишаться вогкими у печерному кліматі. Температура тут стабільна – плюс 11 за Цельсієм. А ось сама глина, кажуть, ідеальна для гончарства. В одному із залів печери можна побачити величезний білий кухоль саме з місцевої глини.
