У Тернополі вкотре побував із концертом Арсен Мірзоян. Цього разу — в рамках туру «5 років». Саме стільки минуло відтоді, як молодий запорізький металург став фіналістом телешоу «Голос країни» і створив гурт, із яким гастролює.
Без професійної музичної освіти, перенісши втрату слуху на обидва вуха (його відновили завдяки протезуванню), Арсен Мірзоян-Бабурка підкорив не тільки журі проекту, а й численних слухачів, особливо жіночу аудиторію. Підкорив красивим тембром голосу зі сталевими нотками мужності, спокусливою брутальністю під флером лірики й ніжності. А коли Арсен виконав у фіналі авторську пісню «Ніч» («Вагітні майбутнім»), набрав іще більше глядацьких симпатій.
Перегляньте також:
Читайте також
Нічого особливого в тій пісні нема, але Мірзоян досі виконує її на всіх концертах. Я, приміром, простила йому загалом слабенький текст через кілька метафор — «Ніч упаде на місто яскравими барвами вечірніх суконь», «Поранений світ наших кухонь», «Довершені будні, вагітні майбутнім», «Дівочі секрети під соло кларнету наспівує місяць»… Як не простити, якщо таку глибоку лірику співає проникливим голосом неймовірно харизматичний металург?
Із перших акордів глядачі вгадували пісні Мірзояна, написані, як я розумію, під впливом пережитої особистої драми — розлучення з першою дружиною, котра народила йому двох синів. Нині, нагадаю, Арсен перебуває в цивільному шлюбі з донькою Ніни Матвієнко Антоніною, в них підростає донечка — тезка своєї відомої бабусі.
Але повернімося до концерту в Тернополі. Мене приємно здивувало, що зал активно підспівував Арсену Мірзояну, причому зовсім нові пісні й не тільки приспіви. Таким чином тернополяни склали про себе як публіку гарне враження і давали вокалісту можливість час від часу відпочивати. На біс його викликали кілька разів. За останнім вийшов такий собі «бісовий» міні-концерт, у програмі якого були і «Карії очі, чорнії брови», і танець маленьких лебедів у виконанні Арсена й учасників гурту Володимира Лебедєва (саксофон), Олександра Лозовського (гітара), Анатолія Шмаргуна (ударні), Валентина Корнієнка (бас-гітара) під музичний супровід Станіслава Лаврика (фортепіано).
