Сьогодні кожний, хто живе в Україні, повинен мати свій «фронт» і «оборону» на тому місці, де живе і працює: сумлінно виконувати свої обов’язки, не давати і не брати хабарів, по можливості допомагати всім, хто потребує допомоги. Не чекати, що це, мовляв, має зробити держава. Елементарну допомогу може зробити кожний: адже поділитись ложкою гарячого супу – це вже допомога. Головне, не нарікати, що жити дуже погано, адже нема гарантії, що не стане ще гірше. Надіятись на кого? Мабуть ви вже пересвідчились, здебільшого доводиться – на Бога і на самих себе… Такі вони – реалії сьогодення.
Письменник і журналіст бережанець Василь Савчук постійно на передовій фронту сатири. Ще не встигли читачі «розібрати по запчастинкам» його поему «Триесірний Геньо з Трої», як з видавництва «Терно-граф» несподівано випурхнули його «Тернинки з глибинки» – нова збірка гумору і сатири. Колючі тернинки роблять свою «колючу» справу. Переконайтесь самі.
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
«Обирали ми, й обрали – ні до плуга, ні до рала. Навіть не до борони! Просто, Боже борони!».
«За що ми, скажіть, віддали голоси?
За мудру пораду стягнуть пояси!».
Знайома особа
Він не знає, як не прикро,
Що це значить – «добрий приклад»;
Знає лиш – «приклад».
Хто це? «Старший брат»!
«Дітям війни» вже пільг не стало…
«Пішли» нардепам на хліб-сало!
