Немає, сподіваюся, батьків, які б не хотіли потішити своїх діточок хорошою книгою. Адже цікава книжка – справжній скарб. Особливо в нинішній час, коли хочеться відірвати дитину від телефона, комп’ютера чи смартфона, показати їй, що в житті завжди повинно бути місце для доброї казки, навчити мріяти і фантазувати. Проте серед величезної кількості видань все важче відшукати оту справді вартісну книгу. Таку, наприклад, як казка відомої тернопільської письменниці Валентини Семеняк «Бурмотійко і Даринка».
Книжка вийшла друком у видавництві «Джура» (2017 р.), адресована для дошкільнят і молодших школярів. Вона наскрізь пронизана Любов’ю і Добром, котрих так потребує сучасність. Не секрет, що вибагливі маленькі читачі «приміряють на себе» ролі героїв казок. Тому дуже важливо, щоб ті були втіленням добра і людяності, зокрема як Даринка. Я думаю, діти радо уявлятимуть себе таким героєм. Адже хто не любить малювати? І хто не хотів би зустріти справжнього лісовика й дізнатися як дарувати добро, «якщо до нього не можна доторкнутися руками і його не видно». Авторка вчить читачів наповнювати душі світлом, любити і шанувати природу, спонукає робити хороші вчинки, не чекаючи за це винагороди. Тільки засіваючи саме таким зерном уяву і думки наших дітей, ми зможемо їх виховати справжніми Людьми, знищити оту злість і байдужість, які, на жаль, не рідко поселяються в маленьких серцях.
Перегляньте також:
- У Копичинцях презентували книжку про життя вірян цього міста упродовж століть
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
Читайте також
Казка написана легкою та зрозумілою для дітей мовою і дуже гарно проілюстрована. Все, що п. Валентина передала словом, художниці Лесі Носихіні вдалося відтворити у малюнках. Всі без виключення ілюстрації – теж випромінюють світло. Навіть лихий Бездонник – «зелена потворка, яка не любить світла і всім шкодить» викликає не стільки відразу, скільки бажання допомогти йому навчитися любити світ. Кожна ілюстрація по-своєму «тепла», образна, яскрава і цікава. (Чи то художниця малювала часом не тими фарбами, якими Даринка хотіла розфарбувати квітку Добросилку?)
Бурмотійко, який насправді зветься Добросійком, відкриває діткам таємницю (котру й дорослим не слід забувати): багатство – це не лише те, що можна взяти до рук, а «є ще й інші скарби, і хоча невидимі, але життя без них неможливе, бо вони випромінюють любов і вдячність. І ці скарби найдорожчі за усе на світі, адже повсякчас зігрівають душу і серце». Думаю, прочитавши «Бурмотійка і Даринку», ви погодитеся зі мною, що ця книга – також належить до тих скарбів, про які розповідав лісовичок.
Отож, дорогі батьки, перш ніж вибрати подарунок своїй дитині, задумаєтесь, як він впливатиме на її свідомість – зароджуватиме жорстокість, агресивність і хворобливу манію величі (як це роблять немало комп’ютерних ігор) чи розвиватиме образне мислення, фантазію, почуття гідності й любові (як добрі книги, зокрема казочка «Бурмотійко і Даринка»). Не губіть своїх дітей, навчайте їх мислити і любити книги. Адже читати – це завжди модно!
