Читачам клубу «Юні леді та джентльмени», який працює у Тернопільській обласній бібліотеці для молоді, пощастило нівроку. Вони мали чудову нагоду познайомитись із творчістю талановитої поетеси із Козови Ганни Назарків. Поетеса репрезентувала нову збірку віршів «Я поділюсь краплинкою тепла» (видавництво «Джура»). Авторка чотирьох поетичних збірок, лауреат багатьох літературних конкурсів, член літературного об’єднання при Тернопільській обласній організації НСПУ. Нова поетична збірка увійшла в топ-десятку кращих поетичних книг цьогорічного Львівського форуму видавців.
Її поезія добра і світла, щемна і розважлива, справжній лік для душі. «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі» – саме цим рядком улюбленої геніальної поетеси Ліни Костенко, розпочала свій виступ п. Ганна. Поезія на її думку – це стан, коли слова вже не вміщуються у душі.
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
– Зараз є дуже багато словників, можна римувати рядки, але справжня поезія має йти від серця, щоб читач чи слухач це відчув.
За фахом Ганна Назарків медсестра Козівської районної лікарні. Вона вміло поєднує у собі ці два напрямки. А лікувати людську душу словом – це талант від Бога і, звичайно, велика відповідальність не лише перед людьми, а й перед собою. У медицину йдуть люди із чутливим серцем, – каже п. Ганна. – Ти мусиш співпереживати, відчувати той біль разом із пацієнтом. І поетичне слово, так само, має знайти відгук у серці читача.
«Кольорові сни» (2001), «На вершині літа» (2006), «Сонячне зайчатко» (2015), «Я поділюсь краплинкою тепла» – назви книг говорять самі за себе: світло, радість, любов, добро. Це ті якості людяності, яких сьогодні як ніколи потребує довколишній світ.
З особливим трепетом присутні розглядали пожовтілі від часу листи із Сибіру від рідного дідуся Михайла, які Ганна Назарків показала присутнім. Вона ніколи його так і не побачила – він навічно залишився у сибірській холодній землі. А її батько зростав напівсиротою і малим мріяв про зустріч із татком, писав йому листи. Читати їх без сліз неможливо.
На зустріч прийшли друзі – поет Богдан Кушнерик та директорка Великогаївської центральної сільської бібліотеки Надія Прийма. Завдяки модератору зустрічі – головному бібліотекарю абонементного відділу Лідії Грищук, зустріч була інформативно насиченою і цікавою.
Фото: Валентина Семеняк
