Студентка п’ятого курсу медичного факультету Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського Тетяна Іваніцька нещодавно видала другу поетичну збірку «Паперові крила», яку вона встигла презентувати у рідному Бучачі. Назва книги символізує те, що кожен вірш – це своєрідний політ душі на творчих крилах. А оскільки всі ці творчі взлети студентка змогла гарно виписати папері, то крила ще й набули матеріальною форми.
За словами Тетяни, обкладинка збірки проілюстрована кольоровими журавликами, які виготовляють в стилі орігамі. Ці птахи також мають символічне навантаження. «Кожен журавлик забарвлений у той чи інший колір, тобто за допомогою цього передає певну емоцію. Водночас моя збірка – це своєрідне посилання всім людям, щоб вони, незважаючи на думку оточуючих, завжди шукали власний шлях самореалізації, мали натхнення і бажання щось робити. Насправді навколо нас дуже багато різних можливостей, головне вміти їх бачити і йти за своїм серцем», – додала студентка.
Перегляньте також:
- На Тернопільщині переселенці можуть отримати грантові кошти на відкриття власної справи
- Більше мільйона гривень надійшло до місцевих бюджетів Тернопільщини за місця для паркування транспортних засобів
З часу виходу першої збірки Тетяни Іваніцької минуло два роки. За цей час Тетяна Іваніцька встигла написати 48 поетичних творів, наповнених любов’ю, теплом її серця, сподіваннями у краще. Часто дівчина записувала їх просто на серветках, в смартфоні у тих місцях, де приходило до неї натхнення.
Вона ставала сильною, забувала всі сни та вірші,
Зачиняла куточки душі від щему, жалю та протягів.
Вона розквітала заново, як цвіт ранкової вишні,
У ритмі коліс вже рідних для неї потягів.
Нова збірка побачила світ у видавництві «Ліра», що у Дніпрі.
«Мені хотілося знайти зв’язок з іншою частиною нашої країни, тому обрала саме це видавництво. Там дуже приємний колектив, з яким було цікаво працювати. Вони поставилися до мене тепло і всіляко допомагали.
До речі, книга проілюстрована роботами 14-річної жительки Бучача Лілії Коршняк, в якої дуже цікава манера малювання. Вона дуже тонко підкреслює певні деталі. На одній з виставок я побачила її малюнок, тоді в мене виникли асоціації з одним з моїх віршів. Я подумки вирішила: «Якщо буду писати нову збірку, то обов’язково запрошу її бути ілюстратором». Я рада, що вона прийняла мою пропозицію, оскільки в неї вражаюча графіка і цікавий стиль. Щодо оформлення книги, то верстка і дизайн мої. Я працювала над цим упродовж літа. До речі, у видавництві сподобалася моє оформлення», – поділилася враженнями від творчого процесу Тетяна.
Далі у планах нашої студентки – написання прозової книги, яку вона хоче присвятити дідусеві. «Він був переселений під час операції «Вісла». Сюжет книги переплетений з сьогоденням, коли після багатьох років смерті дідуся я з мамою та братом потрапили у його рідне село. Наша подорож і історія мого діда дуже символічні. Ця історія життя є історією для окремої книги. Це трагічні сторінки історії України. Сьогодні ми маємо сучасних переселенців з Криму та Східної України. Дуже хочу, щоб ми пам’ятали і про переселенців операції «Вісла» та багатьох інших українців, яких змусили покинути рідні домівки», – зазначила Тетяна.
Вірш, який відкриває збірку, визначає головний лейтмотив книги. Окрім того, своєрідним вступним словом є шматочок пісні гурту «Тартак». Це філософсько глибока пісня, яка надихає авторку у важкі хвилини. «Я розумію, що якби якомога більша кількість людей брала до уваги рядки цієї пісні, то наш світ був би прекраснішим. А ще мені подобаються такі слова з цієї пісні:
Давайте жити, давайте шукати,
Давайте ставати кращими!
Писати книжки, малювати плакати,
Бути знаючими і значущими.
Всі люди складні, всі люди різні,
Але є кому дарувати постійно:
Одним — добре слово, іншим — пісню,
А декому — просто теплі обійми».
У новій збірці є вірші, присвячений мамі, а також рідному місті, про яке дівчина може розповідати багато і цікаво. «Де б я не була, щоб не робила, але Бучач завжди живе у моїй душі. Я завжди прагну повертатися до нього, завжди буду присвячувати йому свої твори. Я люблю розвивати своє місто і говорити про нього, бо воно того вартує», – з захопленням наголосила дівчина.
Ми ж бажаємо Тетяні Іваніцькій не зупинятися на двох збірках, а продовжувати творити прекрасні вірші, збагачувати цей світ краплинами добра і тепла. Нагадаємо, що ця дівчина сьогодні є ще й керівником Творчого колективу студентів ТДМУ. Тож, зичимо їй успіхів і у громадській діяльності.
