Швидко злетів час і знову до нашого міста стукає у двері вже традиційний вересневий XV Всеукраїнський фестиваль «Тернопільські театральні вечори. Дебют». Цьогоріч він присвячений 130-річчю Леся Курбаса. Триватиме з 17-го по 24 вересня. Напередодні цієї значущої події у приміщенні Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка відбулася прес-конференція. У ній взяли участь директор-художній керівник – Борис Репка, режисер драмтеатру В’ячеслав Жила, керівник літературно-драматургічної частини – Ірина Папуша. Вони й ознайомили представників ЗМІ із фестивальним репертуаром.
Цьогорічний щоденник фестивалю напрочуд розмаїтий і багатожанровий: комедія, рок-опера, вистава про жінок, жива історія, love-story з антрактом, драма, музична комедія, трагедія, анекдот з антрактом, казка про мамине благословення, драма-феєрія. Кияни (академічний театр «Колесо») везуть до Тернополя «Блаженний острів, або отак загинув Гуска» – комедію Миколи Куліша. Волиняни – комедію «Любов до скону» Альдо Ніколаї. Нарешті глядачі оцінять «Білу ворону» Г. Татарченка та Ю. Рибчинського, на яку чекали ще минулого року. Чернівчани обіцяють здивувати, назва говорить сама за себе: «Сяй, мій божевільний діаманте!» (за мотивами п’єси Айвона Менчелла). Львів’яни, як класичний взірець академічності, покажуть «Украдене щастя» Івана Франка. Мала сцена обіцяє бути «гарячою», адже представлятиме «Криваве весілля» Фредеріка Гарсія Лорки (гра столичних акторів перфомативного театру «BEDLAM») та «Хелемських мудреців» М. Гершензона Києво-Могилянського театрального центру «ПАСІКА», театральної студії «ВІК». Працюватиме також сцена Тернопільського академічного обласного театру актора і ляльки, де тернопільці представлять казку О. Дмитрієвої «Василину», а незалежна творча майстерня з Києва «сІнемАтографь» – «Пристрасть» І. Карпенка-Карого.
Перегляньте також:
- Аграрії Тернопільщини вже засіяли 40% від запланованого
- Офісне приміщення на приватизаційному аукціоні виставляють у Гусятині
Ну і наостанок. Буде «Дикий театр: театр, що провокує» із Києва. Біля назви їхньої вистави «Бути знизу» позначена цифра 18+. Таку ж позначку має «Любов до скону». Ну а навпроти «Кольорів» київського театру «Золоті ворота» можемо бачити 14+. Автора цієї п’єси Павла Ар’є глядачі мали запам’ятати ще торік за виставою «Пріся». Пригадую, тоді дехто ковтав пігулки під час перегляду, та й я, якщо бути чесною і відвертою, не була в особливому захопленні: чотири вбивства за сценарієм…
Тим часом на думку спадають слова великого Станіславського: «Захопити глядача – значить змусити його не просто зрозуміти, але головним чином пережити все що відбувається на сцені, збагатити його внутрішній досвід, залишити в ньому незабутні враження» – писав Станіславський. Мені здається, що багато сучасних постановок не відповідають тим постулатам, які проголошували колись великі вчителі сцени. Адже театр мав би, навпаки, відволікти глядача від насущних проблем і сірої буденщини, яких, погодьтесь, вистачає сьогодні, як ніколи, по зав’язку…
Тому, мабуть, доречним під час закриття фестивалю буде показ музичної комедії В. Жили «Сорочинський ярмарок» за однойменною повістю М. Гоголя. Ну, що ж, поживемо-побачимо. Адже до початку фестивалю залишилось зовсім не багато.
