Дуже влучно сьогодні у своїй промові з нагоди Дня Прапора президент зауважив, що наші сусіди бояться українського прапора, як чорт ладана.
Чи можна заборонити сонцю бути сонцем, а небу – небом? Запитання із розряду найбезглуздіших. Однак, міністерство охорони здоров’я РФ (не важко здогадатися з чиєї рекомендації) «прийшло» до висновку, що саме жовтий та голубий кольори дуже шкідливі для психічного здоров’я росіян настільки, що в 98 відсотках випадків (а, виявляється, «вже є» такі випадки-авт.) люди, які бачили поєднання цих кольорів, впадали в агресію та депресію, мало того, кидались на родичів, викидали телевізори. До речі, щодо останнього, то це була б справді непогана порада лікарів жителям Росії, бо вже ні для кого не секрет, що все «зло» в наших сусідів таки від «голубих» екранів, а не від конкретних кольорів. І наступне, а що тоді робити з кольором сонця? З кольором неба? З квітами, овочами, фруктами, які мають вищезгадані кольори? Перефарбувати? Безглуздо. Знищити? Ніяк. Вихід є, розробити спеціальні окуляри, от хоча б «рожеві», і начепити (рекомендувати) всім росіянам на ніс – «от мала до велика». Тоді весь довколишній світ стане для них РОЖЕВИМ.
Перегляньте також:
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
- На Тернопільщині переселенці можуть отримати грантові кошти на відкриття власної справи
Так то воно так. А що тоді робити з енергетичними центрами, які називаються ЧАКРАМИ? Адже кожній чакрі (медики називають їх ендокринними залозами) притаманний конкретний колір. Якщо якогось кольору не вистачає в чакрі (читай в організмі – авт.), от тоді то й справді починаються різноманітні хвороби в організмі людини. Чакра сонячного сплетіння має ЖОВТИЙ колір. Від її стану залежать не лише органи травлення, а й зв’язок із довколишнім світом. Це центр інтуїції, влади і мудрості, центр скупчення всіх емоцій і почуттів, центр зародження думок, центр бажань, почуття обов’язку, моральність, працелюбність. Якщо виникають проблеми у цьому центрі (навіть часткова відсутність жовтого кольору), тоді виникають серйозні проблеми і натомість з’являються гнів, образи, страхи, комплекси, вразливість, лицемірство, пристрасть до придбання матеріальних речей, моральна деградація, пристрасть до азартних ігор, до алкоголю тощо.
Голубий колір має горлова чакра (мовою санскриту – вішудха). Від її стану залежить не лише ендокринна система, а й фізичний стан горла, шиї, обличчя, зубів, вух, язика, носа, очей. Стовідсоткова «здорова» присутність голубого кольору в цьому енергетичному центрі дає людині даровану Богом здатність вміти спілкуватись, проявляти ораторські та творчі здібності, відчувати внутрішній голос, бачити суть того, що відбувається насправді, вміти відрізняти «зерно від полови», прагнути до духовної вищості, до досконалості…
В іншому випадку відбувається все з точністю до навпаки: невміння спілкуватися, занижена або завищена самооцінка, лихослів’я, хамство, зверхність, грубі розпорядження, нехтування оточуючими, нечисті помисли, манія величі. Що ми, до речі, й без того спостерігаємо останнім часом у наших сусідів. Та хіба тільки останнім?
Символічні кольори епохи Радянського Союзу пригадуєте? Червоний – агресивний колір. Гадаєте помилково? Зовсім ні. Це наша фундаментальна корінна чакра, на якій тримаються всі решта: виживання, фізична сила, матеріальний світ. Іншою мовою: поїсти, поспати, погуляти – все решта мене не цікавить. Якщо виникають проблеми з кольором у цьому центрі (не чіткий, розмитий), тоді з’являються проблеми із здоров’ям: невпевненість, емоційні прив’язки, страхи, надто інтенсивне або збоченецьке сексуальне життя, хтивість, подружні зради, зайвий аскетизм, агресивність, негативні дії, спрямовані проти людини та інших живих істот, відсутність гігієни, нечисті думки, фанатизм. Не важко згадати, скільки було знищено людей репресивною машиною минулої соціалістично-комуністичної епохи, а голодомор?
А чи можна уявити художників, які не матимуть права використовувати у своїй палітрі жовту та блакитну барви? Вихід для них залишається один: змішувати ці кольори. В результаті цього утворюватиметься зелений колір. До речі, це колір сердечної чакри. Колір зцілення… Може, хоча б це врятує росіян? Хтозна, хтозна…
Колір так само як і кров людини чи якийсь її орган, насправді немає національності. Це все одно, що споглядати райдугу на небі і обурюватись, що вона має «деякі» кольори, які співзвучні з кольором державного прапора країни, яка нам не до вподоби. Зрештою, чи можна заборонити сонцю бути СОНЦЕМ?
Схоже на те, що «відповідь» на це знають відтепер у Росії.
До слова. Днями привітала свою новоспечену знайому москвичку (познайомились в Індії) з днем народження через Фейсбук. Виставила чудове фото з декоративним соняхом. Люблю соняхи! І зовсім не зауважила, що знімок на тлі блакитного неба. Фотографувала в себе на подвір’ї. Уявіть собі, що через кілька днів отримала приват-повідомлення, у якому знайома мене запитувала: «А куда девался красивый желтый цветок?». Хм… я здивувалась так само, як і вона. Бо виглядало так (з боку моєї знайомої), що я надіслала і сама ж його й «витерла». Одним словом, надіслала їй знову, але в іншому ракурсі… Поки що висить «на стіні»…
