Відродження «Нічлави», або Камерний майданчик закритого типу

16.06.2017 22:43   Джерело: radioclub
Опубліковано : Новини Тернопілля

18 травня у Тернополі відбувся перший публічний виступ відродженої групи «Нічлава». Після кількох років мовчання, Андрій Підлужний повідомив у своєму блозі, що має нові пісні, які незабаром представить шанувальникам, - пише radioclub.

Ми публікуємо розмову ведучого українського чарту #Селекція на «Джем ФМ» Олександра Стасова з Андрієм Підлужним, в якій співак розповідає, чому поставив сольну творчість «на паузу» і що стало стимулом повернення на сцену. 

О.С. – Чому після кількох років мовчання «Нічлави», ти вирішив відродити проект?

А.П. – Справа в тому, що дійсно є в житті такі речі, які дуже важко пояснити. Це не стосується якогось певного життя – півроку, рік. Те, що стосується поновлення, це можна було і 10 років тому зробити. В мене все одно відчуття, що тут десь глибоко замішаний езотеричний підтекст. Тому що є речі, які я не можу просто пояснити. От я не знаю, чому так стається. Ніби ти і плануєш все, ніби в мене і знання є, і дані всі. Зазвичай в інших артистів ні пісні немає, ні голосу. Я просто потрапив в серйозну глибоку внутрішню депресію. Попри те, що за фахом я психолог, але  ці речі абсолютно не допомагають. Сам собі психологом не можеш бути – це раз, а по-друге – хочеться знаходити якісь аргументи, але сил подолати проблеми просто не вистачає. І кожного разу, коли я в якийсь момент вже виходив з так званої депресії, я умудрявся потрапляти в нову депресію. Якби в Україні був якийсь конкурс, або чемпіонат з наступання на граблі, напевно я був би беззаперечним лідером. На мою думку, чоловіка у більшості випадків формує жінка. Якби у мене в житті склалося так, щоби поряд зі мною була жінка, яка б могла мені допомагати, тобто моя повноцінна друга половинка, мені здається, що я б однозначно більше досяг. Наприклад, Кузьма, Андрій Кузьменко, в нього була така ситуація, що його дружина була завжди на його стороні. Байдуже, він правий, не правий, вона завжди, як левиця кидалася і захищала його всюди. Це напевно дає кожному чоловікові віру в себе глибоку, переконання, що це потрібно. Що ти сильний. Що ти можеш. Що ти цього досягнеш. А от я… В мене не було такої підтримки, і постійно залишався наодинці, і це залишало мене в стадії стояння на місці. А цього разу мене спонукало те, що в один день склалася чергова депресія (ну не депресія, а певна життєва ситуація), що я змушений був продовжувати знову іти на дно, або змінити вектор свого руху. Я вибрав друге, і вирішив зайнятися в першу чергу музикою, відкинути всі захоплення, кохання і почуття на якийсь там 359-й план, і в першу чергу займатися музикою і відродженням команди «Нічлава».

О.С. – Коли твої шанувальники зможуть побачити і почути «Нічлаву» наживо?

А.П. – Я не знаю. Специфіка «Нічлави» полягає в тому, що поки в тому форматі, в якому ми є, ми дуже специфічний колектив, тому що у нас є дві акустичні гітари, плюс акустичний бас. Це абсолютно незвичний для українського шоу-бізу формат. Акустична поп-команда. Скажімо, далеко ми не поп, але мається на увазі, що таких незвичний колектив не зможе скласти конкуренцію рок-командам , які зазвичай виступають на концертах. Ми скоріше камерний майданчик закритого типу. Відкритість передбачає більш потужну ударну  секцію і тому подібне. Хоча, напевно, що в нас буде два склади. Один склад буде акустичний виключно, а другий – який зможе працювати для більш широкої аудиторії. 

О.С. – Які теми ти переживаєш і досліджуєш у своїх нових піснях?

А.П. – Зазвичай є речі, які я пропускаю крізь себе, як проходить струм чи ще щось. В моєму випадку це мої внутрішні переживання, почуття, відносини, кохання. Можливо щось буде набагато складніше, не знаю. В будь-якому випадку, якісь соціальні теми, які ми колись піднімали не є настільки актуальними. Писати про війну мені досить таки складно, тому що я не з категорії людей-казкарів, і мені щоб про такі речі писати, напевно треба бути у вирі цих подій, бути безпосередньо на передовій щоб розуміти, що відбувається. А так, сидіти, і видавати з себе щось, чого ти ніколи не бачив, це буде нечесно. В будь-якому випадку, те, що буде співати «Нічлава» - це речі, які народжуються в серці, а не народжене десь на вулиці, на зупинці чи тому подібне.

О.С. – Після твого повідомлення про поновлення «Нічлави» ти відчув резонанс і затребуваність?

Читайте також

Притула з командою у Тернополі влаштували справжнє шоу (Відео)

А.П. – Це було коло людей, яке завжди мене підтримувало. Напевно, що то найближчі люди, ближче мене розуміють. Але феномен чи явище як «Нічлава», я ніколи повністю не відчував. Тобто навіть за часів, коли ми розпочинали, вигравали якісь там конкурси, якісь мали окремі призи, і наше місце на момент народження, в ті часи було абсолютно аморфне до наших успіхів, до наших перемог, взагалі до нашого існування. І їм було байдуже. Якби ми називались там «Нічлава Кропивницього», ніхто б особливо не журився. В нас таке специфічне місце, що якщо ти місцевий – та, зрозуміло, свій. Немає абсолютно жодної поваги або тому подібного. Якщо ти вже з іншого міста, будь-якого, навіть значно меншого, це вже зовсім інакше відношення. Такий момент присутній. Я хотів би зауважити, що хоч зараз керівництво міста поважно відноситься, створюють дуже багато різноманітних музичних дійств, і видно, що люди прагнуть якимось чином допомогти молодим виконавцям. Мені це насправді дуже подобається.

О.С. – Але ж тернопільська преса завжди тепло пише про тебе і навіть пишається тобою.

А.П. – Це було, так, я не заперечую, ситуація змінилася. Зараз місцева преса при нагоді, при можливості  підхоплює будь-яку інформацію, тим більше я знаю, хто ці люди. Але раніше я наражався на якісь дивні прояви… От була така ситуація, що виконується моя пісня, але говориться про основного виконавця, а про людину, яка є автором – ніколи. У нас тенденція поваги до автора пісні взагалі відсутня. Тобто якщо за кордоном завжди в першу чергу оголошують автора, то в нашому випадку, в Україні прийнято, що якщо ти виконав цю пісню, тобі її посмертно присвоюють, і там ніхто особливо не вдається в подробиці, хто її написав, чому і за яких обставин. Надзвичайно неприємна процедура, коли ти приходиш в ті чи інші компанії, звучить твоя пісня і ти годину чи дві доводиш, що це ти написав. Так не повинно бути. Навіть якщо зараз якогось пересічного тернополянина зловити на вулиці, спитати, хто такий Андрій Підлужний чи хто такі «Нічлава-Блюз», чи «Нічлава», чи хто написав пісню «Ніжно», ніхто навіть близько тобі не скаже. Зараз будем дивитися, як буде змінюватись ситуація, які будуть відгуки, які рецензії будуть на нову пісню. Адже ми будемо робити і повноцінну ротацію, і будемо знімати кліп. І це не буде як раніше. 


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу [email protected] Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: radioclub   1121

Loading...