Презентація вже другого числа новонародженого «Білого Берега» відбулася у приміщенні Тернопільської обласної організації НСПУ. З новим часописом ознайомив директор Зборівського історико-краєзнавчого музею «Зборівська Битва» Богдан Макогін. Чому така назва? Все дуже символічно. Саме у цій місцині, на Білому Березі, відбулася епохальна битва, яка історично стала значимою не лише для українців, а й для тодішньої Європи. Пан Богдан нагадав про перший випуск, який був присвячений 85-річчю від Дня народження Григорія Радошівського (Барана), засновника музею, дослідника-краєзнавця, громадського діяча, колишнього політв’язня.
Як на мене, то друкувати в «теперішніх» умовах будь-який паперовий альманах чи журнал, то треба мати неабияке терпіння і мужність. Бо вишуковувати щоразу матеріали – це одне, а кошти на його видання (в умовах реальної війни та тотального зубожіння в країні), треба таки мати сміливість і, знову ж таки, любов до маленької батьківщини – там, де живеш. Епоха меценатства давно канула в Лету. А спонсори? За ними треба ходити. Решта – мільярдери, переймаються тільки одним, якнайтугіше набити «капшуки». Їм навіть невтямки, що в кожного у житті є шанс мати Білий Берег, але у філософському значенні цього слова. Адже, все, що маємо, насправді нам не належить. Тимчасове користування. Творець випробовує грошима і славою. Не всі мають шанс його пройти. Хтось залишається на Білому березі життя, а хтось – на протилежному, темному. Шкода, що на останньому їх таки більше.
Перегляньте також:
- Минулорічні статки та матеріальні здобутки нардепів від Тернопільщини
- Конфлікт у Тернополі в бібліотеці: колектив звернувся із заявою до омбудсмена
