У 2017 році виконується 345 років історичній події, яка відбулась під містом Бучач. 18 жовтня 1672 року тут був підписаний Бучацький мир між Польщею та Туреччиною. Існує думка, що цей документ підписав турецький султан Магомет IV під липою, що стояла на околиці міста. Росло дерево при дорозі і бачило його не одне покоління людей спочатку у полі, а з часом у Південному масиві Бучача на вулиці Степана Бандери. Старому дереву біологи нарахували біля 430 років. Понівечене та незграбне, підперте цегляною стіною, стояло воно величне у своїх роках, а на табличці, навіть проїжджаючи повз, можна було прочитати: “400-річна Золота липа, під якою у 1672 році був підписаний Бучацький мир з Туреччиною.” Це був крихкій мир. Короткий підпис султана зупинив військові дії усього на один рік. На один рік стала козацька Україна самостійною державою під протекторатом султана, а ось Бучач 11 років був окупований турками і, разом з Чортковом і Ягольницею, став турецькою провінцією. Так, хоч і не надовго, і не зовсім так, як хотілось здійснилась мрія гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка про незалежну Україну.
Початок покладено було навесні 1672 року, коли у союзі з Туреччиною та Кримом здобули козаки Кам’янець і рушили до Львова. Саме там 5 жовтня були складені умови миру, який був ратифікований під стрункою липою 18 жовтня того ж року. На папері Ян Собєський, коронний гетьман Польщі зрікався своїх прав на Поділлі, також Польща зобов’язувалася вивести свої залоги з Білої Церкви та інших фортець і щороку платили Туреччині велику контрибуцію в сумі 22000 червінців. Жовте липове листя повільно кружляло над щойно підписаним документом. Дерево скидало свою листяну крону. Готувалось до зими. І тільки ще раз листя зазеленіло та знов пожовтіло, як війська польські під керівництвом Яна Собєського скинули умови договору, як пожовкле листя, та здобули перемогу над турками під Хотином. Ось така історія. Останній свідок цих подій не витримав суворої зими 2017 року та під тягарем років у 8 годині ранку 7 березня рухнув на землю. Кожне покоління запам’ятало липу по своєму. «Юні краєзнавці» Бучацької ЗОШ І – ІІІ ст. №2 ще у 2009 році відшукали в сімейних архівах фото золотої липи, вже нахиленої, але ще повної життєвої сили. Золота липа у 2011 році посіла 3 місце в номінації «Історичне дерево України» у всеукраїнському конкурсі «Національне дерево України», а також була ботанічною пам’яткою природи місцевого значення.
Перегляньте також:
- Ціна питання 9000 доларів: судитимуть тернополянина, який переправляв чоловіків за кордон
- Злочинна вигадка: таксист втратив гроші, виконуючи вимоги уявного пасажира
