Правду кажуть, що все пізнається у порівнянні. Довелось мені нещодавно скористатись послугами «супер-потягу», який доставляє до столиці за кілька годин. Звісно, із сидячими місцями. Ну, що вам сказати? Після нічних мук, а це були таки муки, довелось півдня відсипатись у знайомої, бо «все» боліло, а в голові гуділо. Пасажирські місця практично не пристосовані для такої поїздки, адже там навіть нема куди голову прихилити. Мало того, сидіння тверді та некомфортні, відчуття таке, що ти на вокзалі. Замість відпочинку – суцільне напруження. Схоже на те, що у «залізничників» (чи хто там керує цінами?) головне аби побільше «здерти» з пасажира. Про елементарні зручності навіть не йдеться. Це ми можемо собі думати, що, мабуть, так воно й треба.
Однак хочу поділитися враженнями, як переймаються нічними пасажирами на іншому континенті – в Індії. Для нічних поїздок існує надзвичайно зручний вид транспорту – «сліпербас». Так називають тут двоповерхові автобуси, де замість сидінь зручні м’які ліжка, кондиціонери, телевізори. Хоча, останнім «дивом» практично ніхто не користується, бо, зазвичай, всі завжди стомлені і аби тільки «до подушки». Впродовж маршруту водій зупиняється на автовокзалах, де можна відвідати туалет, купити воду, чай каву з молоком. Коли сліпербас зупиняється, всі сплять як немовлята, але водія це не обходить. Він починає ходити салоном і всіх голосно будити. Подорож, під час якої ніч швидко злітає, боти спиш як вдома, тільки додає сил і настрою. Як все просто. Невже нашим виробникам це не під силу?
Перегляньте також:
- Як ведеться пошук “найбільш вмотивованих”
- На Тернопільщині 18 квітня світло буде: графіки не застосовуватимуть
