«А наша циганочка молода господарочка! Якщо не вкраде,то не «вона» (газдиня)!», із такими словами ходила Маланка 14 січня на Старий Новий рік та Святого Василія вулицями нашого села.
Традиції маланкування у Шманьківцях дуже давні. Старші люди розповідають, що водили Маланку у всі часи навіть не дивлячись на заборону з боку радянської влади. Та й інакше бути не могло, адже свої витоки свято бере ще з древніх часів і має певний зміст. За «Вікіпедією» Маланка або Щедрий вечір – то українське народне і церковне свято, вечір напередодні «старого» Нового року або святого Василія Великого (14 січня). У XXI-сторіччі святкування Маланки в автентичному вигляді збереглося переважно у селах Галичини та Буковини. Приємно, що традиції свята сьогодні не забуваються, а розвиваються і вдосконалюються з року в рік.
Перегляньте також:
- Щемлива історія 22-річного воїна з Тернополя, який вижив після скидання вибухівки з дрона
- На одній з вулиць Тернополя тимчасово перекриють рух транспорту
Читайте також
Цьогоріч молодь нашого села почала готуватися до святкувань заздалегідь. Збиралися у домівках і обмірковували всі деталі: хто виконуватиме роль Маланки, як і з чого виготовити костюми, складали сценарії, розучували колядки та щедрівки. До молоді охоче долучилися і люди середнього та старшого віку, які дали слушні поради щодо організації святкування.
Дійство розпочалося на дорозі при в,їзді у село. Тут був «пункт пропуску», де водії мали сплатити відпускне і лише після цього могли проїхати далі. А у центрі села вже вирувало театралізоване дійство: разом із козаками, які співали та вели Маланку, маланкували також медвідь та двоє поводарів, ковалі які підковують дітям взуття срібними цвяхами, діди з великими горбами та батогами, що зупиняли машини на дорозі, ну і звісно так звана циганка Аза і її син. Вони ворожили кожним перехожим на їхню долю, та збирали гроші на олівці та зошити.
Покрасувавшись трохи у центрі села, Маланка разом зі своєю свитою вирушила «плясати» по домівках дівчат. Кажуть, роль Маланки у цей день дуже важлива, адже вона має обійти кожну хату, де є неодружена дівчина, таким чином бажаючи юнкам щедрої долі і вдалого та щасливого заміжжя. Тому пригостити Маланію якнайкраще – головне завдання кожної господині, а ще треба їй догодити теплими словами та компліментами, бо ж Маланочка любить себе красиву.
Сьогодні у всіх галицьких селах святкують це автентичне і древнє свято. І це дуже важливо, адже діти і молодь мають яскравий приклад відродження і популяризації традицій своїх предків. Тому наступного року приїжджайте до нас на Маланку, а ми намагатимемось організувати її ще цікавіше!
Максим Огородник,
с. Шманьківці Чортківського раойну
